РУБАН Олег Олексійович

Дата та місце народження: 5 червня 1997 року, в с.Штепівка Сумського району

Дата та місце загибелі: 2 березня 2023 року, звільняючи українську землю від окупантів, в районі населеного пункту Ямпіль Донецької області.

Звання:  молодший сержант

Місце служби: 244 батальйон тероборони ЗСУ

Після навчання в Лебединському вищому професійному училищі лісового господарства восени 2017 року вступив до лав Збройних Сил України. В 2018 уклав контракт та до 22 лютого 2021 року проходив службу в зоні ООС. Після закінчення терміну служби створив сім’ю та оселився в с. Короваї, але майбутнє молодої родини кардинально змінило російське повномасштабне вторгнення. 26 лютого 2022 року Олег разом з тисячами мужніх чоловіків став на захист сім’ї та Батьківщини, вступивши добровольцем до лав 112 бригади. Брав участь у звільненні Бучі, Ірпеня, Вовчанська Харківської області. Загинув, виконуючи бойове завдання, в районі Ямполя на Донеччині. 

У березні 2023 року під безперервними артилерійськими обстрілами без втрат завів свою групу на бойову позицію та ефективно організував оборону. Олег Рубан вчасно виявив приховану атаку та організував відбиття нападу, але сам загинув під час бою від кулі снайпера.

Нагороджений:

- за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові 30 червня 2023 року орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно);

- 15 липня 2024 року Президент України присвоїв Олегу звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).

Похований 08.03.2023 у с. Короваї, Гребінківська громада, Полтавська область.

Меморіальну дошку встановлено на фасаді Штепівського закладу загальної середньої освіти 28.04.2023.