ЛЯШКО АНДРІЙ АНДРІЙОВИЧ («НАЦ»)

Дата та місце народження: 31 серпня 1974 р., с. Рябушки, Лебединський район, Сумська область.

Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 р., с. Червоносільське, Амвросіївський район, Донецька область.

Звання: Солдат резерву.

Посада: Командир відділення.

Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ "Донбас".

З початком Революції Гідності долучився до лав «Правого сектора». Навесні 2014-го пішов добровольцем, після короткої підготовки – розвідник, командир 4-го відділення 3-го взводу 3-ї роти, 2-го батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас», псевдо «Нац». Брав участь у боях за Попасну, Лисичанськ.

Загинув ранком 29-го серпня 2014 року на під’їзді до с. Червоносільське, Амвросіївського району,  Донецької області, коли вистрибував з вантажівки, в якій їхав. Куля потрапила в серце. (При під’їзді до села Червоносільського бійці були обстріляні російськими терористами. Андрій Ляшко, як старший, віддав команду покинути машину та бігти в укриття. Андрій біг попереду своїх бійців. Хлопці побачили, як він впав, підбігли до нього, перевернули, розстебнули бронежилет та побачили вхідний отвір над серцем. Андрій Ляшко загинув не доживши лише два дні до свого 40- річчя. 3-го вересня тіло Андрія разом з тілами 96 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. 16-го жовтня 2014 р. він був тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпропетровська, як невпізнаний герой.

Його родині довелося докласти неймовірних зусиль, щоб встановити місце поховання Андрія. Був упізнаний за тестами ДНК. Перепоховання останків Героя у рідній землі відбулося 28 січня 2015 року. 

Указом Президента України № 365/2015 від 27 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений "Іловайським Хрестом" (посмертно).