Вкотре громада Лебединщини у глибокій скорботі… Сьогодні, 23 жовтня, на щиті до рідного дому, на лебединську землю повернувся старший солдат Владислав Неровний, наш земляк, справжній патріот української держави, який проживав у селі Підопригори.

Сьогодні вся громада у глибокій скорботі схилила голови та державні прапори перед пам’яттю відважного захисника України. Владислав належав до тих мужніх синів нашої землі, які без вагань стали на її захист від ворожої навали. Ставши до лав Збройних Сил, Владислав віддано виконував свій обов'язок. Як старший стрілець-оператор механізованого батальйону однієї із військових частин, він сміливо дивився в очі небезпеці та був надійною опорою для своїх товаришів.

Тривалий час рідні та знайомі Владислава жили надією. Воїн вважався безвісти зниклим, і кожен із нас до останнього вірив у диво. Але, на жаль, дива не трапилося. Сьогодні наш Герой повернувся додому «на щиті». Його військова варта обірвалася 21 квітня 2025 року на одному із найгарячіших напрямків фронту – під Покровськом, біля населеного пункта Звірове. Під час виконання складного бойового завдання він до останнього подиху тримав оборону, захищаючи нашу свободу Владислав віддав найцінніше — власне життя, щоб захистити право української нації на існування. Його велика жертва є прикладом безкомпромісного патріотизму та військової честі.

Церемонія прощання із загиблим Захисником розпочалася у Свято-Троїцькій Успенській церкві міста Лебедина.

Вулицями Лебедина, живим коридором вдячних земляків, які застигли у невимовному болі, Герой востаннє пройшов рідною землею. Землею, яку захищав, заради якої боровся і якій віддав найдорожче — власне життя. Тепер його тіло знайшло спочинок на рідній землі, а ім’я назавжди залишиться серед тих, хто став до лав Небесного війська, віддавши життя за свободу й незалежність України.

Слова співчуття та глибокої шани подвигу Загиблого Воїна-Героя висловили керуючий справами виконавчого комітету Лебединської міської ради Сергій Подолько та начальник відділення цивільно-військового співробітництва ІІ відділу ТЦК та СП (м. Лебедин), майор Володимир Шутько. Теплими спогадами поділилися побратими Владислава, висловивши безмежну вдячність неоціненному подвигу Героя, який віддав найцінніше – своє життя за наше з вами мирне небо над головами.

Поховання Владислава Неровного відбулося з усіма військовими почестями. Під звуки Державного Гімну України та триразовий збройний залп почесної варти громада віддала останню шану своєму Захиснику. У цій тиші після залпів – невимовний біль утрати, вдячність за жертовність і усвідомлення непоправної ціни, яку Україна платить за свою свободу.

Владислав Володимирович Неровний назавжди залишиться у пам’яті громади як мужній воїн, вірний син України, людина, яка стала на захист рідної землі й заплатила за це найвищу ціну.

Його подвиг – частина нашої спільної історії, нагадування про те, що за кожним днем боротьби, за кожною можливістю жити й працювати на рідній землі стоять долі українських воїнів та біль їхніх родин.

Герої не вмирають у забутті. Вони назавжди залишаються в строю, вписуючи свої імена в літопис нашої свободи. Пам'ять про старшого солдата Владислава Неровного житиме у кожному клаптику звільненої землі та в серцях вдячних поколінь. Ми обіцяємо ніколи не забути, якою ціною виборюється наш мир.

Спочивай із миром, Герою. Тепер ти у Небесному батальйоні.

Твій чин безсмертний, а слава житиме вічно!

Вічна пам’ять воїну Владиславу!