Сьогодні, 21 жовтня 2026 року, Лебединська громада провела в останню путь ще одного свого земляка — Андрія Васильовича Перелигіна, уродженця села Малий Вистороп, який віддав життя за Україну.
Майже рік він вважався зниклим безвісти. Майже рік рідні жили між надією та болем, чекали, вірили, сподівалися на диво, на повернення рідної людини. Та, на жаль, найстрашніше підтвердилося. Андрій повернувся додому… назавжди… на щиті.
Андрій Перелигін народився 14 січня 1979 року. У жовтні 2024 року був призваний на військову службу. Служив кулеметником мотопіхотного відділення мотопіхотного батальйону 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської у складі Сухопутних військ Збройних Сил України.
27 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання, внаслідок стрілецького бою, Андрій загинув у районі міста Покровськ на Донеччині. Його тіло ідентифікували за результатами слідчої експертизи лише 9 жовтня 2026 року. Так завершилося майже річне очікування, сповнене тривоги, болю та надії.
На нього чекали мама, рідний брат, який також проходить військову службу, кохана людина. Чекали на повернення, на звістку, на можливість знову побачити рідне обличчя. Та війна безжально обірвала життя Андрія, залишивши рідним невимовний біль утрати.
Цього дня Лебединщина схилила голови у глибокій скорботі. Чин відспівування воїна відбувся у Свято-Троїцькій Успенській церкві міста Лебедина. Після молитви земляки провели Андрія живим коридором шани до місця його вічного спочинку — Олександрівського кладовища.
Вулицями громади, серед схилених голів та невимовного болю, Герой востаннє пройшов рідною землею. Землею, яку захищав, заради якої боровся і якій віддав найдорожче — власне життя. Тепер його тіло знайшло спочинок на рідній землі, а ім’я назавжди залишиться серед тих, хто став до лав Небесного війська, віддавши життя за свободу й незалежність України.
Рідним загиблого Захисника висловили співчуття виконуюча обов’язки Лебединського міського голови Світлана Горошко, тимчасово виконуючий обов’язки начальника ІІ відділу ТЦК та СП м. Лебедин Юрій Токарь та староста Маловисторопського старостинського округу Олександр Воробйов.
Поховання Андрія Перелигіна відбулося з усіма військовими почестями. Під звуки Державного Гімну України та триразовий збройний залп почесної варти громада віддала останню шану своєму Захиснику. У цій тиші після залпів — невимовний біль утрати, вдячність за жертовність і усвідомлення непоправної ціни, яку Україна платить за свою свободу.
Лебединська громада висловлює щирі співчуття мамі, рідному братові, коханій, усім рідним, близьким і побратимам Андрія Перелигіна. Ми поділяємо ваш біль, схиляємо голови у скорботі та розділяємо гіркоту цієї непоправної втрати.
Андрій Васильович Перелигін назавжди залишиться у пам’яті громади як мужній воїн, вірний син України, людина, яка стала на захист рідної землі й заплатила за це найвищу ціну.
Його подвиг — частина нашої спільної історії, нагадування про те, що за кожним днем боротьби, за кожною можливістю жити й працювати на рідній землі стоять долі українських воїнів та біль їхніх родин.
Ми не маємо права забути тих, хто віддав життя за Україну. Збережемо пам’ять про Андрія для майбутніх поколінь, щоб його ім’я завжди звучало з пошаною, вдячністю та любов’ю.
Світла пам’ять Андрію Перелигіну!
Вічна слава Герою України!












