Сьогодні, 5 жовтня 2026 року, Лебединська громада провела в останню путь ще одного Героя — солдата Столбцова Олександра Сергійовича, який віддав своє життя, захищаючи Україну.

Олександр Столбцов народився 19 червня 1999 року у селі Заплісся на Краснопільщині. Виріс у багатодітній родині — разом із ним у сім’ї було четверо дітей.

У червні 2025 року Олександр був призваний на військову службу за мобілізацією до лав Збройних Сил України. Служив на посаді розвідника-радіотелефоніста розвідувального відділення розвідувального батальйону 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади.

Родина Олександра через війну була змушена залишити рідний край та оселитися у Лебедині. Тут вони знайшли прихисток і стали частиною Лебединської громади.

13 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Новоекономічне Покровського району Донецької області Олександр Столбцов загинув.

Тривалий час його доля залишалася невідомою. До нині Олександр вважався зниклим безвісти. І лише тепер громада отримала можливість гідно провести свого Захисника в останню путь.

Живим коридором — зі схиленими головами, квітами та синьо-жовтими прапорами — Лебедин зустрів свого Героя. Люди ставали обабіч дороги, аби віддати останню шану воїну, який загинув за Україну.

Відспівування загиблого Захисника відбулося у Свято-Троїцькій Успенській церкві.

Поховали Олександра Столбцова на Алеї Слави у Лебедині з усіма військовими почестями. Прощання відбулося під звуки Державного Гімну України та триразовий військовий салют.

Під час церемонії поховання слова щирої скорботи та підтримки рідним Героя висловив начальник ІІ відділення ТЦК та СП м. Лебедин, підполковник Ігор Ячменьов.

Від імені міської влади та усієї громади виступив керуючий справами виконавчого комітету Лебединської міської ради Сергій Подолько.

«Сьогодні ми проводжаємо в останню путь нашого Захисника — Олександра Столбцова. Важко знайти слова, які могли б втамувати біль родини, яка втратила найдорожчу людину. Олександр віддав своє молоде життя за Україну, за нашу свободу, за можливість жити на своїй землі. Ми схиляємо голови перед його мужністю та подвигом. Для Лебединської громади Олександр назавжди залишиться Героєм, чиє ім’я житиме у нашій пам’яті. Низько вклоняємося родині за сина, брата, рідну людину, яким вони можуть пишатися», - заначив він у промові.

Схиляємо голови у глибокій скорботі перед пам’яттю Олександра Столбцова.

Його життя обірвалося на 26-му році. Він прожив зовсім мало, але гідно і героїчно. Пам’ять про Захисника, який став на оборону України, назавжди залишиться у серцях рідних, побратимів та усієї Лебединської громади.

Схиляємо голови перед мужністю Олександра Столбцова та його побратимів, які ціною власного життя боронять Україну.

Вічна пам’ять і слава Герою!

Щирі співчуття родині та близьким Олександра. Нехай Господь дасть сили пережити цю непоправну втрату.