Лебединська громада знову в жалобі: цього тижня рідна земля вп'яте зустріла свого Героя, який повернувся додому «на щиті». В останню дорогу провели вірного сина України Олександра Олександровича Безвершенка, життя якого обірвалося через російських окупантів. Віддати шану воїну, який віддав найцінніше за свободу та незалежність Батьківщини, зібралися рідні, близькі, побратими, представники влади та небайдужі жителі громади.

Олександр Безвершенко народився 15 жовтня 1985 року. З 23 лютого 2025 року він вважався безвісти зниклим під час безпосередньої участі у бойових діях із стримування та відсічі збройної агресії рф. Захисник прийняв свій останній бій під час штурмових дій противника в населеному пункті Торецьк Бахмутського району Донецької області.

Понад півтора року рідні та близькі воїна жили в болісному очікуванні, сподіваючись на диво. На жаль, висновок судової молекулярно-генетичної експертизи від 5 жовтня 2026 року офіційно підтвердив загибель воїна 23 лютого 2025 року.

Прощання розпочалося з чину відспівування настоятелем Свято-Троїцької Успенської церкви – отцем Богданом. Після цього траурна процесія вирушила центральними вулицями міста. Містяни утворили живий коридор шани: схиливши голови у мовчазній скорботі, люди тримали в руках квіти та державні прапори, проводжаючи Героя в його останню земну дорогу.

Під час прощання на кладовищі зі словами глибокого співчуття до родини звернулися керуючий справами виконавчого комітету Лебединської міської ради Сергій Подолько і начальник ІІ відділу Сумського РТЦК та СП (м. Лебедин), підполковник Ігор Ячменьов. Вони наголосили, що подвиг Олександра Безвершенка назавжди закарбований в історії нашої громади та всієї України, а ціна, яку ми платимо за свободу, надто висока, щоб її забути.

Олександра Безвершенка поховали з усіма військовими почестями на Алеї Слави. Остання шана воїну була віддана під звуки Державного Гімну України та триразовий залп почесної варти.

Висловлюємо щирі співчуття родині, рідним, друзям і побратимам Олександра Олександровича. Разом з вами ділимо біль непоправної втрати. Нехай пам'ять про Героя, який віддав життя за свободу і незалежність України, назавжди залишиться в наших серцях.

Вічна пам'ять і шана Герою! Слава Україні!