Щороку навесні, особливо напередодні Великодня, у наших містах і селах можна побачити знайому картину: білими стають бордюри, стовбури дерев, іноді навіть цілі рядки насаджень. Для багатьох людей це настільки звична справа, що питання «навіщо?» вже майже не виникає.

Але дерево — не бордюр. Це живий організм, і будь-яка операція з його корою повинна мати зрозуміле агрономічне призначення.

Для чого взагалі білять дерева?

Одна з причин — захист кори від сонячного перегрівання та різких перепадів температури.

Взимку й на початку весни сонце може досить сильно нагрівати південний і південно-західний бік стовбура. Особливо чутливі до цього молоді дерева з тонкою корою. Коли після сонячного нагрівання температура швидко падає, тканини кори можуть пошкоджуватися. Так виникають сонячні опіки та зимові пошкодження кори.

Світле покриття відбиває частину сонячного випромінювання і зменшує нагрівання кори. Саме тому захисна побілка може бути одним із способів зимового захисту дерев.

Чому тоді побілку варто робити восени?

Якщо мета — захистити дерево саме від зимових сонячних пошкоджень, логічно подбати про це до настання періоду, коли такий захист потрібен.

Фахові рекомендації щодо зимового захисту дерев передбачають встановлення захисних матеріалів восени, щоб вони вже працювали протягом холодного сезону. Для тонкокорих дерев біле покриття також використовують як засіб зменшення температурних коливань кори.

Тому осіння побілка має зрозуміле практичне пояснення: дерево входить у зиму вже захищеним.

А як щодо весняної побілки?

Тут варто розділити дві різні речі — агрономічний захист і традицію.

Якщо дерево білять навесні просто тому, що «так робили завжди» або «так треба до Великодня», це ще не означає, що така процедура в цей момент потрібна самому дереву.

Захист від зимового сонячного опіку має бути організований до зимового періоду, а не після того, як основний ризик уже минув.

Крім того, будь-яке покриття кори потрібно підбирати з урахуванням його складу. Не кожна фарба чи суміш, яка добре тримається на бордюрі, підходить для живої рослини. У фахових рекомендаціях окремо наголошується на використанні безпечних для рослин водорозчинних білих покриттів; деякі види фарб можуть пошкоджувати кору.

Побілка — не універсальний засіб від шкідників

Ще одна поширена помилка — вважати, що побілене дерево автоматично захищене від усіх шкідників.

Це не так.

Комахи та інші шкідливі організми зимують у різних місцях і мають різну біологію. Частина може перебувати в ґрунті, частина — у тріщинах кори, під рослинними рештками, у кронах або інших місцях.

Тому побілку не варто подавати як заміну повноцінному захисту саду. Це лише один із можливих заходів, причому його основне призначення в даному випадку — захист кори від сонячного перегрівання та температурних коливань.

Не все старе є неправильним. Але традиція повинна мати пояснення

Наші батьки й дідусі часто робили багато речей не випадково. Проте з часом початковий зміст певної роботи може загубитися, а залишитися лише сама звичка.

Саме так могло статися і з побілкою дерев.

Якщо ми робимо її для захисту — треба розуміти, від чого саме захищаємо, коли це потрібно робити і чим саме обробляємо дерево.

А якщо просто фарбуємо дерева перед святом, тому що «так прийнято», варто чесно називати це традицією, а не обов'язковим агротехнічним заходом.

Дерево не знає, коли Великдень. Воно реагує на температуру, сонячне випромінювання, вологу, стан кори, кореневої системи та умови навколишнього середовища.

Тож перш ніж братися за щітку, варто поставити просте запитання: що саме ми зараз робимо для дерева?

Бо дерево — живий організм.

І якщо вже допомагати йому, то не «для галочки», а тоді, коли ця допомога справді потрібна.

Головний спеціаліст ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області Тетяна Шагімова