Це вже друга меморіальна дошка, встановлена на честь Героя. Першу було відкрито 30 січня 2024 року на фасаді Лебединського закладу загальної середньої освіти №7, де навчався Едуард. Педагогічний коледж також ініціював вшанування пам’яті свого колишнього студента, адже саме тут він зростав, формувався як особистість, робив перші кроки у доросле життя, сповнене мрій, творчості та сили духу.

Стариченко Едуард Вікторович народився 16 січня 1989 року. Після закінчення школи продовжив навчання у Лебединському педагогічному училищі імені А. С. Макаренка. Вищу освіту здобув у Національному транспортному університеті, де отримав кваліфікацію інженера-механіка. Деякий час працював викладачем у Лебединському ВПУ лісового господарства, потім - у Києві.

Едуард Стариченко з позивним «ХАБА» добровільно став на захист України. Служив солдатом, навідником кулеметного відділення стрілецької роти. 10 листопада 2023 року Герой загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Вугледар на Донеччині.

Урочистий захід розпочався виконанням Державного Гімну України. Про життєвий і бойовий шлях Едуарда Стариченка присутнім розповіла ведуча Людмила Щербань.

Із щирими словами співчуття родині загиблого, вдячності за захист держави та захоплення мужністю українських воїнів до присутніх звернулися керуючий справами виконавчого комітету Лебединської міської ради Сергій Подолько та начальник військово-цивільного співробітництва ІІ відділу РТЦК та СП майор Володимир Шутько.

- Сьогодні ми вкотре відкриваємо меморіальну дошку нашому Герою, якого повинні завжди пам’ятати. Едуард воістину був безстрашним воїном. Дуже шкода, але гинуть найкращі сини нашої України, яким тільки жити, будувати нашу країну, ростити дітей і бути прикладом для кожного з нас, – зазначив Сергій Подолько.

Щемливими спогадами про свого колишнього студента поділився наставник групи Олександр Грушко. Він згадував Едуарда як щирого, справедливого, справжнього "бійця за правду", веселого, завзятого, сповненого енергії та руху, надзвичайно творчого і всебічно розвиненого, комунікабельного, легкого і дружнього юнака, який займався спортом, грав на гітарі, співав і завжди прагнув бути першим. За свою активну життєву позицію добре запамятався в училищі.

Особливо зворушливими стали слова матері Героя – Світлани Борисівни Стариченко. Вона розповіла про сина як про люблячого, уважного, доброго і водночас сильного духом чоловіка, який завжди підтримував рідних та відстоював справедливість. Він дуже був близький з матірю: і морально, і характером, і духом, підтримував її, часто любив робити їй приємні сюрпризи.

- Едік був дуже добрий, але водночас його характер мав твердий стрижень. Він міг гостро висловитись, але якщо це було у захист чи підтримку справедливості.

Мати прочитала присутнім власний вірш, присвячений Едуарду.

Від імені молодого покоління виступила студентка коледжу, учасниця пошукового проєкту «Збережемо пам’ять» Дарія Нагорна.

Право відкрити меморіальну дошку було надано матері Героя Світлані Стариченко та керуючому справами виконавчого комітету Сергію Подольку.

Присутні вшанували пам’ять Едуарда Стариченка та всіх полеглих Захисників України хвилиною мовчання і поклали квіти до пам’ятного знаку. Під час заходу прозвучали меморіальні пісні у виконанні солістів міського відділу культури і туризму Марини Зініної, Ірини Балаби, Олени Листопад. 

Указом Президента України бойовий шлях Едуарда Стариченка відзначений орденом Орден «За мужність» III ступеня (посмертно). Рішенням сесії Лебединської міської ради від 4 грудня 2025 року йому присвоєно почесне звання «Захисник України – Герой Лебединської громади» (посмертно).

Меморіальна дошка, встановлена на фасаді рідного навчального закладу, стала символом вдячності, шани та незгасної пам’яті про Героя, який віддав своє життя за свободу і незалежність України.

Світла пам’ять Герою.