Лебединська громада з болем і глибокою скорботою попрощалася сьогодні, 5 січня 2026 року, зі своїм земляком — солдатом Романом Балинським, який віддав життя, захищаючи Україну.

Роман народився 4 травня 1980 року у м.Суми, але більшу частину життя прожив у с.Гринцеве Лебединської міської територіальної громади. 

З початку березня 2025 року Роман Анатолійович Балинський став до лав Збройних Сил України. Служив на посаді водія – електрика відділення ударних безпілотних авіаціних комплексів взводу УБАК у складі 1-шої окремої важкої механізованої Сіверської бригади. Брав участь у Курській операції, військових діях на Сумському напрямку. Він неодноразово рятував побратимів, демонструючи витримку, професіоналізм і справжню мужність.

31 грудня 2025 року, відданий військовій присязі на честь і вірність Українському народові, солдат Роман Балинський загинув у бою за Україну, її свободу і незалежність поблизу населеного пункту Микільське Сумського району Сумської області. Йому було 45 років.

Прощання з Героєм відбулося у рідному селі Гринцеве, де зібрались рідні, друзі, знайомі, однокласники, бойові побратими, односельчани та громадськість сусідніх населених пунктів. Чин відспівування загиблого бійця провів настоятель Лебединської Свято – Троїцької Успенської церкви отець Богдан (Богдан Яворський). 

Траурна процесія пройшла вулицями села крізь живий коридор вдячних жителів громади. У скорботній тиші односельці проводжали свого земляка до місця вічного спочинку.

На місці поховання бійця слова глибокої поваги та вдячності промовили виконуюча обов’язки міського голови Світлана Горошко, начальник ІІ відділу Сумського РТЦК та СП (м. Лебедин), підполковник Ігор Ячменьов, а також побратими Романа. У їхніх виступах звучали слова про мужність і незламність воїна, про його лідерський хист та людяність. 

Поховали Героя на сільському кладовищі з усіма військовими почестями: під звуки Державного Гімну України та триразовий залп почесної варти. Схилилися знамена, замайоріли в руках прапори, а в очах земляків застигли сльози непоправної втрати і глибокого смутку.

Висловлюємо щиру вдячність батькам Романа Анатолійовича за виховання гідного сина України, слова глибокого співчуття усій його родині. Самопожертва солдата є вагомим внеском у спільну боротьбу українського народу за незалежність і свободу. Його життя, віддане служінню України, назавжди залишиться прикладом мужності та патріотизму.

Вічна пам’ять і слава Герою!