19 березня у Лебединському міському краєзнавчому музеї відбувся літературно-мистецький захід «Поезія – це завжди неповторність…», приурочений до Всесвітнього дня поезії.

Лебединщина – неповторний природно-мальовничий край, багатий не лише своїми краєвидами, а й талановитими людьми. Це земля, що надихає поетів, письменників, художників і майстрів, даруючи їм теми для творчості та сили для самовираження. Уже традиційними стали зустрічі творчих спільнот і презентації мистецьких робіт у стінах міського краєзнавчого музею, де наукові співробітники щоразу організовують заходи на високому рівні.

Цього дня до музею завітали місцеві майстри пера і слова та шанувальники поезії. У теплій і натхненній атмосфері звучали вірші, роздуми про творчість та життєві сенси.

Своїм творчим досвідом поділилася поетеса Оксана Мороз – авторка збірок «Поетичні світлини» та «Щастя шукайте в моментах». Вона розповіла, що її поезія народжується «вдосвіта, на світанку», коли думки особливо щирі й глибокі. Її вірші знаходять відгук у серцях слухачів, допомагають переосмислити життєві моменти та по-новому поглянути на буденність. Для багатьох її творчість – це своєрідна психотерапія, виражена словом.

Особливим моментом заходу стало виконання пісні «Молитва за Україну», створеної у 2014 році: музику написав Сергій Шульов, слова – Оксана Мороз. Композицію проникливо виконала солістка міського відділу культури і туризму Марина Зініна. Також учасники переглянули відеокліп на пісню «Вищий знак» (слова - Оксана Мороз, композитор, виконавець, автор проєкту - Дмитро Водоп’янов), відзнятий у 2022 році.

Щирими та емоційними були виступи поетеси Інни Борисенко – авторки збірки «На крилах любові». У її творчому доробку – поезії на різні теми, однак особливе місце займають вірші про родину, яка для неї є її прихистком, надійною опорою, захистом і джерелом натхнення, про Україну, яку любить усім серцем. «Поезія змінюється з війною, змінює нас, змінює відчуття і сприйняття світу», – зазначила Інна Борисенко. За останні роки її вірші – це особисті переживання, інколи навіть крик душі, викладені на папері. «Але як же хочеться писати про позитивне, світле і радісне…», - додає вона.

Окрасою зустрічі стала й творчість Лідії Бугайової – авторки збірки «Думки мої крилаті». Вона є водночас новим і вже добре знайомим обличчям у поетичній спільноті Лебединщини. Скромна і щира жінка із села Будилки пише вірші вже давно, однак не часто бере участь у публічних заходах, хоча активно долучається до художньої самодіяльності. «В мене немає конкретних тем – пишу про те, що сподобалось, що заманеться. Буває, що з’явиться одне слово – і воно “закручується” у вірш», – розповідає поетеса.
Її поезія легка, невимушена, ненав’язлива, інколи жартівлива і по-особливому мелодійна. Недарма директорка і солістка Будильського будинку культури Алла Дятленко зазначила: «Я не можу читати ці вірші – вони одразу співаються». Під час заходу Алла Дятленко разом із Миколою Кравченком виконали пісні, створені на слова Лідії Бугайової.

Змістовним і глибоким був виступ Анатолія Удода – місцевого історика, краєзнавця, знаного майстра – метра пера і слова. Його поезія різножанрова: життєва, історична, сатирична, сповнена як урочистих од і присвят, так і тонкого гумору та влучного висміювання. Користуючись нагодою, що аудиторія цього дня була переважно жіночою, поет прочитав проникливий вірш-присвяту жінці.

На завершення заходу начальник відділу культури і туризму виконавчого комітету міської ради Світлана Циханська подякувала учасникам за змістовну зустріч і побажала представникам поетичної спільноти Лебединщини натхнення, нових творчих здобутків і вдячних слухачів.

Захід став ще одним підтвердженням того, що поезія сьогодні – це не лише мистецтво слова, а й спосіб осмислення реальності, підтримка і внутрішня сила. У непростий для країни час вона допомагає зберігати віру, єдність і надію.

Поезія єднає серця!