6 липня 2026 року назавжди увійде в історію села Межиріч Лебединської міської територіальної громади як день, коли тут відкрили Алею Слави – місце світлої пам'яті, глибокої скорботи та безмежної вдячності землякам, які віддали свої життя за незалежність, свободу і майбутнє України.
Відтепер у самому серці села стоятимуть поруч обличчя тих, хто вже ніколи не переступить поріг рідної домівки, не обійме найдорожчих людей, не почує дитячого сміху своїх дітей. Вони віддали найдорожче, що мав кожен із них, – власне життя, щоб жила Україна, щоб під мирним небом могли зростати майбутні покоління.
Алея Слави – це не просто меморіал. Це жива історія громади, написана жертовністю, мужністю та любов'ю до Батьківщини. Це місце, де кожен портрет промовляє без слів, а кожен погляд Героя нагадує про ціну, яку щодня платить український народ за право бути вільним.
Розділити цей особливий і водночас болючий день зібралися родини загиблих воїнів, представники місцевої влади, духовенство, військові, молодь та жителі громади. Урочистості розпочалися під звуки Державного Гімну України, який цього дня лунав особливо проникливо, відгукуючись у кожному серці.
До присутніх звернулися виконуюча обов'язки міського голови Світлана Горошко та представник ІІ відділу ТЦК та СП (м. Лебедин) майор Володимир Шутько, наголосивши на необхідності берегти пам'ять про тих, хто став на захист України і вже ніколи не повернеться додому.
«Наші Герої — не просто імена на стендах. Вони — приклад мужності, самопожертви, незламної віри в Україну. Вони — наша совість, наша гордість, наш моральний дороговказ. Ми схиляємо голови перед кожним, хто віддав життя за мирне небо над Україною. На жаль, війна й досі щодня приносить біль українським родинам. Майже в кожному населеному пункті нашої громади є Герої, чиї імена навічно вписані в історію держави та рідного краю», – зі сльозами на очах сказала Світлана Горошко.
Особливо щемливою стала промова матері загиблого воїна Ганни Нетленної. У її словах звучав біль, який не має часу, біль, що назавжди оселився в материнському серці. Важко було знайти людину, яка змогла стримати сльози, слухаючи сповідь матері, яка втратила найдорожче.
Кульмінацією церемонії стало відкриття портретів полеглих захисників. Ведучі Марина Зініна та Людмила Щербань розповідали про життєвий і бойовий шлях кожного Героя — Сергія Нетленного, Максима Магаляса, Артема Ткаченка, Дениса Бондаренка, Євгенія Галата та Юрія Марченка.
У ці хвилини панувала особлива тиша. Та тиша, яка говорить більше за будь-які слова. Тиша, що наповнена болем, вдячністю, любов'ю і пам'яттю. Люди мовчки дивилися на світлини своїх земляків, і в кожному погляді читалося одне: ми пам'ятаємо.
Право урочисто відкрити Алею Слави було надано родинам загиблих захисників. Саме їхні руки відкрили портрети тих, чиї імена навіки стали символом честі та незламності.
Настоятель Свято-Троїцької Успенської церкви Православної Церкви України міста Лебедина отець Богдан Яворський об'єднав усіх присутніх у спільній молитві, звершив поминальну панахиду та освятив Алею Слави.
Хвилина мовчання… Здавалося, навіть вітер цього дня завмер, розділяючи біль кожної родини. До портретів Героїв лягли живі квіти – як символ любові, вдячності та невмирущої пам'яті.
Алея Слави в Межирічі відтепер стане місцем, куди приходитимуть не лише рідні загиблих. Тут зупинятимуться діти, молодь, жителі громади та гості, щоб вклонитися подвигу тих, хто захистив Україну ціною власного життя. Саме такі місця нагадують нам, що свобода ніколи не буває безцінною, а пам'ять є нашим обов'язком перед тими, хто вже не може говорити.
Особливої атмосфери заходу додали меморіальні пісні у виконанні Марини Зініної та Людмили Щербань. Музичний супровід, підготовлений працівниками відділу культури і туризму Лебединської міської ради, став ще одним виявом глибокої шани до полеглих захисників.
Ініціаторами створення Алеї Слави стали родини загиблих Героїв. Їхню благородну справу підтримали ТОВ «Райз Північ» (керівник Микола Івашина), СТОВ «Промінь» (Євген Коваленко), депутат Лебединської міської ради Олександр Марченко та ТОВ «ПЛАНТ АГРО» (Андрій Христич).
Лебединська міська рада щиро дякує кожному, хто долучився до створення цього святого місця пам'яті. Адже допоки ми пам'ятаємо своїх Героїв, вони живуть у наших серцях, у наших молитвах, у наших справах і в майбутньому України.
Вічна пам'ять, шана і слава Героям України. Їхній подвиг — безсмертний, а їхні імена навіки залишаться у серцях вдячних поколінь.















