У кожному місті є люди, про яких нечасто говорять голосно, але саме завдяки їм живуть добрі традиції, зростають чемпіони й формується майбутнє молодого покоління. До таких людей без перебільшення належить тренер - викладач з легкої атлетики міської дитячо-юнацької спортивної школи Сергій Олексійович Сліпченко.

Свою тренерську діяльність він розпочав у далекому 1975 році. Майже п'ятдесят років його життя нерозривно пов'язані з легкою атлетикою. Сам тренер із особливою теплотою називає її «королевою спорту». І справді, про нього можна сказати: майже пів століття разом, вірний і досі закоханий в одну-єдину — легку атлетику.

За ці роки Сергій Олексійович виховав не одне покоління спортсменів. Серед його вихованців — чемпіони, переможці та призери всеукраїнських змагань, майстри спорту. Але найбільша його перемога — це сотні дітей, яких він навчив любити спорт, бути сильними, дисциплінованими, цілеспрямованими й упевненими у власних силах.

Сьогодні у тренера займається близько тридцяти дітей. І хоча останні роки стали непростими через війну, він не припиняє своєї роботи, адже переконаний: саме зараз молодь особливо потребує спорту.

«Тим паче зараз, у період війни, молодь потребує виховання таких якостей, як сила, витривалість, дисципліна та незламність», — говорить Сергій Олексійович.

Особливу повагу викликає те, що все, чим сьогодні користуються юні легкоатлети, створювалося практично власними руками тренера. Не чекаючи великих інвестицій чи дорогих проєктів, він крок за кроком, рік за роком облаштовував навчально-тренувальну базу.

Майже сім років пішло на створення бігових трас. Сьогодні це три повноцінні маршрути: траса завдовжки 1240 метрів, три кілометрові дистанції в різних напрямках та 400-метрове коло. Для їх облаштування використано майже 90 причепів тирси. Практично всі роботи виконувалися власними силами тренера разом із його вихованцями.

На території бази встановлено дві металеві конструкції для зберігання спортивного інвентарю, облаштовано стаціонарні металеві конструкції для тренувань, а нещодавно з'явився й спеціалізований майданчик для штовхання ядра.

Навчально-матеріальна база також постійно поповнюється. Використовуючи доступні альтернативні матеріали, Сергій Олексійович вдосконалює спортивний інвентар — жимові стійки, бар'єри для бігу, стартові колодки та багато іншого необхідного обладнання. Загальна вартість інвентарю сьогодні становить майже 200 тисяч гривень.

Та найцінніше у цій історії — люди. Тренер ніколи не приховує, що самому впоратися було б надзвичайно складно. Поруч із ним завжди були його вихованці, які допомагали облаштовувати спортивну базу, колишні учні, що й сьогодні не забувають свого наставника, а також небайдужі до спорту мешканці громади. Відчутною є й підтримка міського відділу молоді та спорту, який допомагає у розвитку легкої атлетики та створенні умов для занять.

На жаль, війна внесла свої корективи. Дітей, які займаються спортом, стало менше. Значно складніше знаходити спонсорів, адже сьогодні більшість благодійників спрямовує свої ресурси на підтримку українських захисників та інші нагальні потреби держави. Проте навіть у таких умовах Сергій Сліпченко не опускає рук. Він продовжує тренування, працю з дітьми, удосконалює спортивну базу і робить все можливе, щоб молодь обирала здоровий спосіб життя.

Літня база вже давно стала справжнім місцем єднання кількох поколінь. Тут тренуються юні легкоатлети, займаються ветерани спорту, приходять лижники, а поруч із ними роблять свої перші кроки в спорті їхні діти й онуки. Тут проводяться спортивні свята, урочистості та змагання. Це місце, створене працею, любов'ю та вірою людини, яка змогла об'єднати навколо себе багатьох однодумців.

Сам Сергій Олексійович ніколи не приписує всі заслуги лише собі. Навпаки — щиро дякує кожному, хто допомагає, підтримує і не залишається байдужим до розвитку спорту. Колишнім вихованцям, нинішнім спортсменам, небайдужим мешканцям громади, міському відділу молоді та спорту — усім, хто словом, ділом чи підтримкою долучається до його великої справи.

Майже п'ятдесят років тому він зробив свій вибір на користь «королеви спорту». І сьогодні ця відданість продовжує приносити плоди. Адже справжній тренер виховує не лише чемпіонів. Він виховує людей — сильних, відповідальних, витривалих і небайдужих. Саме такі люди сьогодні особливо потрібні Україні.