У Лебедині вперше відбувся захід, присвячений пам’яті Заслуженої артистки України, співачки-легенди Ніни Матвієнко. Ініціаторкою, організаторкою та ведучою події стала солістка міського будинку культури Марина Зініна.

Під час зустрічі присутні з теплом згадували життєвий і творчий шлях Ніни Митрофанівни — неповторної виконавиці, чий голос став символом української душі. Глядачі переглянули відеофільм про співачку, у якому ожили найяскравіші сторінки її творчості.

Особливо зворушливими стали спогади Валентини Кіріної-Радчук, викладачки Лебединського педагогічного коледжу, яка особисто знала Ніну Матвієнко. Валентину і Ніну колись звела доля — вони познайомилися ще в молоді роки, на одному з пісенних фестивалів. З того часу між ними зав’язалася щира дружба, що тривала багато років.

«Оголена душа, однакова в житті, на сцені, на кухні...», — згадує Валентина. Вона називала Ніну Митрофанівну творчою натурою у всьому — навіть коли та варила борщ, описувала процес по-українськи, із душею, ніби співала. «Я так боюсь не доспівати…» — казала Ніна, і ці слова сьогодні звучать особливо щемко, адже кожна її пісня була сповіддю.

Ніна Матвієнко вважала Валентину не просто подругою, а “духовною сестрою”. Про це з ніжністю згадувала Валентина Кіріна, розповідаючи також про авторську книгу співачки «Ой, виорю нивку широкую», що відіграла велику роль у житті мисткині й розкрила її внутрішній світ.

Своїми спогадами поділилася й Марина Зініна. Вона розповіла про особисту зустріч із Ніною Матвієнко, коли та приїздила колись до Лебедина з концертом: "У міському будинку культури ми зустрічали артистку з короваєм, я виконала уривок із пісні «Роде наш красний». Ніна Митрофанівна тоді щиро посміхнулась і сказала: — «Чого я сюди приїхала, як у вас своя Ніна Матвієнко!»".

Під час заходу також згадували про те, як Ніна Матвієнко підтримувала співвітчизників у найважчі часи — у період повномасштабної війни. Вона знаходила час для кожного, підтримувала, співпереживала, надихала, додавала людям витримки, віри та українського духу. Її слово і пісня були справжнім джерелом сили для багатьох. "Усе життя вона несла людям українське слово, любов до України, любов до життя", - йшлося у промові директора Лебединського педагогічного фахового коледжу Любові Білокобильської.

У ході заходу звучали найвідоміші пісні легендарної співачки у виконанні Марини Зініної. Її виступ наповнив залу теплом, ніжністю та любов’ю — тими почуттями, якими жила і сама Ніна Матвієнко.

Ця подія стала щирою даниною пам’яті великій українській співачці, чия творчість і сьогодні торкає серця, надихає та нагадує про красу і силу української пісні.