1. Зменшення обсягів відходів

• - Компостування допомагає значно знизити кількість органічних відходів, які потрапляють на звалища. Це зменшує навантаження на сміттєзвалища та утилізаційні системи.
• - Переробка органічних відходів (листя, скошена трава, кухонні відходи) в корисне добриво.

2. Покращення якості ґрунту

• - Компост містить основні елементи живлення для рослин – азот, фосфор, калій, кальцій, магній та інші мікроелементи. Ці речовини покращують структуру ґрунту, стимулюють ріст рослин та забезпечують їх здоров’я.
• - Компост допомагає ґрунту утримувати більше вологи, що важливо в умовах посухи або при вирощуванні рослин, що потребують багато води.
• - Компост покращує структуру ґрунту, роблячи його менш щільним, що сприяє кращій аерації та кореневому розвитку рослин.

3. Екологічні переваги

• - Зниження викидів парникових газів. Компостування органічних відходів зменшує виділення метану на сміттєзвалищах, оскільки метан – це потужний парниковий газ, який виділяється при анаеробному розкладі органічних відходів.
• - Збереження біорізноманіття. Використання компосту підтримує здорову екосистему на ділянці, оскільки стимулює активність корисних мікроорганізмів, дощових черв’яків та інших ґрунтових істот.
• - Безпечний процес. Всі органічні матеріали, що потрапляють у компост, розкладаються природним шляхом, без використання хімічних речовин або токсичних добавок.

4. Економічні переваги

• - Економія на добривах. Компост є чудовою альтернативою комерційним добривам.
• - За допомогою компостування можна зменшити витрати на вивезення органічних відходів на сміттєзвалища чи на переробку.

5. Зниження забруднення ґрунтів і води

• - Запобігання забрудненню води. Компостування допомагає уникнути забруднення ґрунтів та води токсичними хімічними речовинами, які можуть потрапляти в навколишнє середовище через використання хімічних добрив.
• - Природний процес очищення. В процесі компостування органічні матеріали розкладаються на безпечні для навколишнього середовища елементи, що дозволяє уникнути шкідливих наслідків для екосистеми.

6. Поліпшення здоров’я рослин

• - Компост покращує здоров’я рослин, підвищуючи їх стійкість до хвороб і шкідників. Він сприяє розвитку корисних мікроорганізмів у ґрунті, які борються з патогенами.
• - Завдяки пористій структурі компосту корені рослин можуть отримати більше кисню, що сприяє їх кращому розвитку.

7. Простота і доступність

• - Легкість у застосуванні. Компостування не вимагає складних технологій. Це доступний спосіб переробки відходів, який можна здійснювати на маленьких ділянках, використовуючи прості інструменти.
• - Компостування - це не лише спосіб зменшення відходів, але й корисна практика для  вашого саду, що сприяє здоров’ю рослин, покращує якість ґрунту, а також допомагає зберігати навколишнє середовище. Це економічно вигідний і екологічно відповідальний метод, що приносить довгострокові переваги для вашої ділянки та для планети в цілому.
• - Чим більше людей буде практикувати компостування, тим чистішим і здоровішим стане навколишнє середовище.

Методичні рекомендації компостування біовідходів на присадибних, дачних і садових ділянках

1. Що таке компостування?

Компостування – це природний процес розкладання біовідходів із утворенням цінного добрива – компосту. Він покращує ґрунт, живить рослини та зменшує кількість сміття.

Види компостування:

• - Аеробне – з доступом кисню (швидкий спосіб).
• - Анаеробне – без доступу кисню (повільніший).
• - Вермікомпостування – із застосуванням спеціальних черв’яків (червоний каліфорнійський гібрид).

2. Де встановити компостер?

• - Оптимальне місце – провітрювана ділянка в півтіні.
• - Відстань до сусідської межі (з боку вулиці) – не менше 1 м.
• - До індивідуального колодязя – не менше 5 м, до громадського - не менше 50 м.
• - Краще ставити на землю, щоб була природна циркуляція вологи й доступ мікроорганізмів.

3. Що можна і що не можна компостувати?

Можна:

• - скошену траву, бур’яни, листя, сіно, солому;
• - овочеві та фруктові відходи, кавову гущу, чайне листя, спеції;
• - обрізки дерев і кущів, тирсу, кору (не оброблену хімією);
• - паперову та картонну упаковку з-під продуктів;
• - харчові рослинні відходи (без м’яса й молочних продуктів).

Не можна:

• - пластик, скло, метал, недопалки;
• - фарби, розчинники, хімію;
• - м'ясо, рибу, кістки, молочні продукти, хліб, жир, олію;
• - фекалії тварин, наповнювачі для туалетів.

4. Як правильно закладати відходи?

• - Перший шар – гілки, пісок (для дренажу).
• - Далі відходи укладають тонкими шарами (до 5 см) періодично перемішуючи для забезпечення доступу кисню й рівномірності вологи. Оптимальна вологість – як у добре віджатої губки.

5. Температурні режими

Для якісного компосту важливо підтримувати температуру всередині:

• - Гігієнізація – понад 55 ⁰ С (знищуються шкідники, насіння бур’янів);
• - Гуміфікація – 45-55 ⁰ С;
• - Дозрівання – 35-40 ⁰ С.

6. Добавки для покращення компосту

Додавайте 10-15% від маси відходів:

• - золу, пісок, глину (бентоніт);
• - суху страву, гілки, листя;
• - вапняковий порошок;
• - спеціальні біопрепарати (ензими).

7. Терміни дозрівання

• - Звичайне компостування – 12-24 місяці (залежить від способу).
• - Вермікомпостування - приблизно 4 місяці.

8. Використання компосту

• - Для підживлення дерев, кущів, газонів, квітів.
• - Для вирощування овочів і ягід.
• - Для приготування грунтосумішей.

9. Норми внесення (приклади):

• - плодові дерева – 3-4 кг/м² пристовбурового кола;
• - ягідні кущі – 1,5 – 2,5 кг під кущ;
• - овочі- 0,2-0,3 кг на рослину;
• - газон – 3,5-5 кг/м² (при закладці), 0,15 – 0,3 кг/м² (для підживлення).

10. Безпека

• - Працюйте в рукавицях.
• - Не паліть поблизу компостера.
• - Уникайте потрапляння фільтрату в джерела води.

Порада: краще мати два компостери - поки один дозріває, другий заповнюється. Так ви завжди матимете готовий компост.