Сьогодні у нашій громаді вшанували пам’ять двох мужніх Захисників, які віддали свої життя за свободу та незалежність України. Меморіальні дошки Костянтину Гайдуку і Дмитру Пушкарю встановили на фасаді Лебединського закладу загальної середньої освіти №7. Вони обоє були випускниками закладу 2011 року.

Сержант Костянтин Петрович Гайдук народився 18 червня 1994 року у місті Лебедин. Свій тернистий, але почесний шлях військового Костянтин розпочав ще у 2012 році, коли став проходити строкову службу: спочатку — на посаді стрільця, згодом — інструктора. Рік служби промайнув швидко, але у серці залишилося непохитне бажання продовжувати військову справу.

У 2016 році Костянтин укладає перший контракт на три роки. Спочатку він служить снайпером, а вже невдовзі стає головним сержантом однієї з військових частин. Його професійність, відповідальність і лідерські якості не залишилися непоміченими — у 2017 році Костянтин отримує підвищення і стає командиром відділення.

У 2019 році він проходить службу інструктором відділення, завершивши контракт 29 липня 2019 року на посаді командира відділення. Після нетривалого відпочинку Костянтин повертається до лав Збройних Сил України — з вересня 2019 року по 2021 рік служить за контрактом на посаді старшого стрільця-навідника.

З початком повномасштабного вторгнення російських військ у лютому 2022 року Костянтин без вагань став на захист рідної землі. 26 лютого 2022 року його було призвано до лав Збройних Сил України. Служив командиром стрілецького відділення, проявляючи себе як відповідальний, мужній і відданий командир, який завжди підтримував побратимів та надихав їх власним прикладом.

За час повномасштабної війни боєць врятував життя не одному побратиму, проявляючи справжній героїзм і відданість військовому обов’язку. Він загинув, рятуючи пораненого товариша, під час виконання бойового завдання 25 вересня 2025 року в районі населеного пункту Торецьке Покровського району Донецької області. Йому був лише 31 рік.

Солдат Пушкар Дмитро Олександрович народився 30 липня 1996 року. Після початку повномасштабного вторгнення рф не залишився осторонь, обравши шлях воїна-захисника. Дмитро проходив військову службу за контрактом у складі полку «Азов», служив водієм-електриком одного з відділень наземних безпілотних систем батальйону спеціального призначення.

10 серпня 2025 року, під час виконання бойових завдань на Донеччині, боєць загинув. До рідного міста повернувся на щиті, як нескорений син українського народу, який до останнього подиху залишився вірним присязі. Дмитру - назавжди 29 років…

На траурний мітинг, що проходив на подвір’ї рідної школи, зібралися рідні та близькі загиблих героїв, представники міської влади, військовослужбовці, педагоги, громадськість. Під звуки Державного Гімну України розпочали захід.

Слова підтримки рідним загиблих, вдячності воїнам за мужність і відданість своїй державі висловили у скорботних промовах виконуюча обов’язки Лебединського міського голови Світлана ГОРОШКО і начальник ІІ відділу ТЦК та СП м. Лебедин Ігор ЯЧМЕНЬОВ.

– Допоки житимуть люди, житиме і пам’ять про Захисників. На їх прикладах будуть виховуватися майбутні покоління. Низький уклін Героям, які віддали своє життя за свободу та незалежність нашої держави і мирне життя громадян. У наших серцях вічно буде жити пам’ять про них, – зазначила Світлана ГОРОШКО у зверненні до присутніх.

Особливими, сповненими щирої людської теплоти, були слова Ігоря Ячменьова, адже на початку повномасштабного вторгнення рф на Україну Костянтин Гайдюк проходив службу саме у його підпорядкуванні. Начальник ІІ відділу ТЦК та СП м. Лебедин згадав про нього, як про надзвичайно відповідального та дисциплінованого бійця: - Костянтин завжди був попереду — рішучий, зібраний, готовий без вагань братися за найскладніші завдання. Його стійкість, мужність і відданість товаришам по службі назавжди закарбувалися у пам’яті тих, хто мав честь служити поруч.

Виступили також матері загиблих Героїв — Світлана Пушкар та Антоніна Гайдук. Зі сльозами й водночас твердістю у голосі вони поділилися найціннішим — своїми спогадами про синів.

- Ми виховували своїх синів бути чесними, відповідальними, люблячими рідну землю. Так, глибоку скорботу і рану від непоправної втрати нічим не загоїш… Але водночас ми горді тим, що наші сини — патріоти, Герої, приклад для виховання майбутніх поколінь. Це «вічне шкільне братство», увічнене на фасаді закладу, — символ незгасної пам’яті та вічне нагадування про велику ціну, яку український народ сплачує за мир, свободу й незалежність, — звернулися до присутніх матері.

Почесне право відкрити пам’ятні дошки надали родичам загиблих захисників та виконуючій обов’язки Лебединського міського голови Світлані ГОРОШКО.

Усі учасники заходу, схиливши голови у хвилині мовчання, віддали данину шани світлій пам’яті Героїв та всіх воїнів, загиблих у боротьбі за свободу та територіальну цілісність України.

Присутні поклали квіти до меморіальних дощок. 

Під час заходу звучали проникливі пісні у виконанні солістів міського відділу культури і туризму Марини Зініної, Ірини Балаби, Світлани Циханської, що додали церемонії особливої емоційності та підкреслили скорботну й величну атмосферу вшанування Героїв.

Вічна пам’ять і слава Захисникам України!