В умовах війни всі зусилля суспільства мають бути спрямовані на опір агресору та подолання наслідків вторгнення. Відтак, зростає необхідність збільшення кількості трудових ресурсів, залучених до забезпечення нормального функціонування суспільства.

Одним із таких ресурсів є залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт. Механізм залучення працездатного населення до таких робіт врегульовано Порядком залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 № 753 (Порядок № 753).

Рішення про запровадження трудової повинності та залучення працездатного населення до суспільно корисних робіт приймає військове командування разом із військовими адміністраціями самостійно або із залученням місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування (п. 4 Порядку № 753). Цим же рішенням визначаються вид та перелік видів суспільно корисних робіт.                                                                                                         

До суспільно корисних робіт можуть залучатися працездатні особи, у тому числі ті, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров'я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану, у тому числі зареєстровані безробітні.         

Особи, що залучаються до суспільно корисних робіт, мають право на:

  • укладення строкового трудового договору з оплатою відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією (посадою), на яку їх зараховано, і розмір такої оплати у разі виконання норми праці не може бути нижчим від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на дату її нарахування за повністю виконану місячну (годинну) норму праці, встановлену з урахуванням положень Законів України «Про оплату праці» та «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;
  • оплату проїзду в межах регіону до місця виконання робіт та у зворотному напрямку (у разі потреби);
  • охорону праці та загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Розмір заробітної плати осіб, залучених до суспільно корисних робіт, не може перевищувати півтора розміра мінімальної заробітної плати, встановленої на дату її нарахування, за повністю виконану місячну (годинну) норму праці, встановлену з урахуванням положень Законів України «Про оплату праці» та «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».                                                                                           

На осіб, що залучаються до суспільно корисних робіт, поширюються права та гарантії, передбачені законодавством про працю, у тому числі щодо строків виплати заробітної плати, права на відпочинок тощо.

До початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про:

  • місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;
  • визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;
  • права та обов’язки, умови праці;
  • наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору - під підпис;
  • правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення);
  • проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;
  • організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);
  • тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;
  • процедуру та встановлені цим Кодексом строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.

Роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Працівник зобов'язаний:

  • знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
  • додержуватись зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації;
  • проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди.

На роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

Роботодавець зобов'язаний організувати комплектування та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативних актів про охорону праці.

На весь час виконання суспільно корисних робіт у період дії провового режиму воєнного стану за особою зберігається статус безробітного.

Виконання суспільно корисних робіт на радіаційно або хімічно забруднених територіях, у районах виникнення небезпечних і особливо небезпечних інфекційних хвороб, місцях розташування вибухонебезпечних предметів допускається виключно за письмовою згодою особи, яка виявила бажання бути залученою до їх виконання, з дотриманням вимог законодавства про охорону праці.

Рішення про запровадження суспільно корисних робіт у районах ведення воєнних (бойових) дій приймаються з урахуванням частини третьої статті 9 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”.

Забороняється виконання суспільно корисних робіт на необоронюваній місцевості.

За більш детальною інформацією з питань додержання трудового законодавства та безпеки праці можна звертатися до Управління інспекційної діяльності у Сумській області Міжрегіонального управління за адресою: м. Суми, вул. Революції Гідності (Супруна), буд. 32.