Небезпека карантинних бур’янів

З карантинних бур’янів, які розповсюджені в Україні, не тільки амброзія полинолиста являється небезпечним бур’яном. Карантинними шкідливими бур’янами, які поширені на території України є: амброзія полинолиста, ценхрус довгоголковий, гірчак повзучий, сорго алепське, повитиця, паслін колючий. Усі ці рослини завдають значної шкоди сільськогосподарському виробництву, вони знижують врожайність сільськогосподарських культур, засмічують врожай, погіршують якість кормів і знижують продуктивність пасовищ, при поїданні завдають шкоди організму тварин. Зустрічаються вони, як на сільськогосподарських угіддях, так і на узбіччі шосейних і ґрунтових доріг та залізниць, на берегах річок і ставків, на пустищах та інших не оброблюваних землях.

Амброзію полинолисту з повним правом можна назвати екологічно небезпечним бур’яном. При збиранні врожаю із засмічених посівів пізньостиглих культур (соняшник, коноплі, люцерна, насіння овочевих) у нього потрапляє насіння амброзії, відокремити яке досить важко. У таких випадках необхідні додаткові витрати на очищення насіннєвого матеріалу. При згодовуванні корму з амброзією коровам, смак молока стає гірким. Пилок амброзії викликає у людей захворювання – амброзійний поліноз. У період цвітіння амброзії від цього захворювання страждає величезна кількість населення.

Значна шкідливість від ценхрусу довгоголкового пояснюється високою конкуренцією бур’яну за використання елементів живлення, вологи. До фази виходу в трубку рослини ценхрусу мають м’які листки, які добре поїдаються тваринами. Пізніше, коли утворюються колючки, бур’ян стає для тварин небезпечним. Колючі колоски, потрапляючи разом із кормом у порожнину рота тварин, викликаючи пухлини й виразки, псують якість вовни овець. Бур’ян дуже неприємний і для людей. Колючки можуть поранити шкіру рук і ніг, особливо під час збирання овочевих і баштанних культур. Бур’ян надзвичайно посухостійкий і в умовах посушливих сезонів стає домінуючим видом у фітоценозі.

При забур’яненні гірчаком повзучим урожайність сільськогосподарських культур знижується на 45-75 %. Встановлено, що  корінь гірчаку виділяє в ґрунт речовини, і зокрема, похідні фенолу, які гальмують ріст і розвиток культурних рослин. У листках і суцвіттях утворюються речовини, отруйні для коней. Молоко при згодовуванні сіна з домішкою гірчаку стає гірким. Якість борошна, отриманого із засміченого гірчаком зерна, знижується завдяки гіркоті, що надають борошну сім’янки бур’яну.

Сорго алепське головну шкоду завдає своєю могутньою кореневою системою, яка ускладнює якісний обробіток ґрунту. При значній забур’яненості, очистити поля від кореневищ практично неможливо. Завдяки розвиненій кореневій системі та добре розвинутій наземній частині, витісняє культурні рослини. Має стійкість до хвороб та шкідників. Рослина отруйна, молоді пагони містять отруйні ціанисті сполуки, які можуть викликати отруєння і навіть падіж худоби.

Шкодочинність повитиці польової дуже висока. Вона полягає у значному зниженні врожайності, засміченні насіннєвого матеріалу, погіршенні якості кормів, що негативно впливає на здоров’я тварин. Крім того, повитиці є переносниками збудників ряду вірусних захворювань рослин. Повитиця є небезпечною для тварин як у свіжому, так і в силосованому або висушеному вигляді. Однією із важливих проблем є очищення насіння культур від повитиці. Для України шкодочинними є 14 видів повитиць.

                                                                                                          
Паслін колючий засмічує просапні та ярі культури, у посівах озимих зустрічається рідко, особливо часто зустрічається на родючих землях присадибних ділянок і садів, також зустрічається на луках і пасовищах. Тварини не поїдають рослину пасльону колючого, через що продуктивність пасовищ суттєво знижується. Солома з ярих культур, зібрана із засмічених  бур’яном полів, стає непридатною ні для згодовування тваринам, ні для підстилки. Колючки бур’яну чіпляються до шкіри й вовни свійських тварин, ранять слизову оболонку рота.

Фітосанітарні заходи

З метою недопущення завезення карантинних бур’янів з насіннєвим матеріалом, необхідно ретельно проводити огляд матеріалів та інспектування транспортних засобів. Для своєчасного виявлення вогнищ бур’яну необхідно на протязі періоду вегетації рослин систематично проводити обстеження земельних угідь. Вирішальне значення  для очищення полів мають агротехнічні заходи боротьби.  Також значного ефекту у боротьбі з шкодочинними бур’янами можна досягти при застосуванні гербіцидів. При виявленні карантинних бур’янів негайно повідомляти управління фітосанітарної безпеки, державного інспектора для запровадження карантинного режиму та у подальшому проводити знищування рослини з коренями, не допускаючи цвітіння та утворення насіння.

Головний спеціаліст відділу карантину рослин,управління фіто безпеки, ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області Сергій Любивий

Поділитися