Символом Лебедина став пам’ятний знак на честь лебединців, які загинули під час Другої Світової війни (Меморіал Слави «Лебедина Пісня»), споруджений у 1985 році. Він розташований на північно-західній околиці міста у Лісопарку. Меморіальний комплекс складається з архітектурно-пластичної композиції, центром якої є бронзова скульптура лебедя з воїном на крилі, встановлена на насипному земляному пагорбі.
Алегоричний образ птаха, що символізує Лебединський край, підсилює ідею народної скорботи за загиблими воїнами-земляками і увічнює пам’ять про них. Своїм правим крилом птах підхоплює воїна і здіймається в небо.
Скульптурна група встановлена на гранітному постаменті. Пагорб із фасадного боку обрамлює архітектурна конструкція, у центрі якої — два бетонні пілони, облицьовані гранітними плитами. Пілони у товщі кургану утворюють нішу, що символізує вхід до склепу. У глибині ніші на рожевих гранітних плитах викарбувані меморіальні написи, прізвища 5 Героїв Радянського Союзу та 1920 прізвищ загиблих воїнів-земляків. На плитах перелічені військові підрозділи, що брали участь у бойових діях на Лебединщині у 1941 і 1943 роках. На стелі у вигляді розгорнутої книги гранітні дошки із прізвищами 23 загиблих воїнів-земляків (ліворуч) та прізвища 19 загиблих партизанів і підпільників Лебедина (праворуч). Курган оперізує стіна із бутового каменю, в яку вмонтовані 22 похилі основи. На основах гранітні плити з викарбуваними назвами сільських рад Лебединського району та кількістю загиблих воїнів-односельців по кожній із них.
Автори скульптури — Лисенко М. Г., Лисенко Б. М., Вітрик О. П., Сухенко В. В.
Архітектори — Ігнащенко А. Ф., Дейнека А. І., Шахов В. М., Гайдаш О. О.
Частини Червоної Армії вимушені були відступити, залишивши Лебедин 10 жовтня 1941 р. Майже місяць у Лебедині було безвладдя. У листопаді 1941 року у місті з’явилася німецька окупаційна влада. Окупанти почали наводити свої порядки. Невдоволених вішали і розстрілювали, молодь вивозили на каторжні роботи до Німеччини.
Лебедином двічі оволодівали частини 40-ї армії Воронезького фронту (командувач армії — генерал-лейтенант К. С. Москаленко): із 21 лютого по 10 березня 1943 р., вдруге — у ніч із 19 на 20 серпня 1943 року — вже остаточно. Наприкінці серпня 1943 року в Лебедині кілька днів розташовувався штаб військ Воронезького фронту: командувач фронту, генерал армії М. Ф. Ватутін та член Військової Ради фронту, генерал-лейтенант М. С. Хрущов.
Всього в бойових діях на фронтах Другої Світової війни брало участь понад 16 тис. мешканців міста Лебедина і Лебединського району. За уточненими даними, із фронтів війни не повернулися більш 9 тисяч осіб, із них мешканців міста Лебедина — 1 886 осіб.
Загалом від рук німецьких окупантів і поліцаїв та в період бойових дій у місті й районі загинуло, за різними даними, від 528 до 836 мирних жителів та військовополонених. Всього за період німецької окупації в Лебедині розстріляно і повішено 47 євреїв.
У якості «остарбайтерів» із Лебединщини було вивезено, за різними оцінками, до 5 914 осіб, переважно юнаків і дівчат. Багато з них загинули або не змогли повернутися додому після закінчення війни.
У боротьбі з ворогом на окупованій території загинули 148 учасників Антинацистського Руху Опору.
Всього жертвами війни стали 440 мирних мешканці міста, у тому числі 387 розстріляних, 13 повішених, 29 загинуло від бомбардувань і артобстрілів, 11 — від катувань. У військових шпиталях, що діяли на території району, померло 727 воїнів. В період німецької окупації та під час бойових дій місто і район зазнали величезних матеріальних збитків.
За героїзм і відвагу понад 9 тисяч осіб нагороджено орденами та медалями.
Звання Героя Радянського Союзу удостоєні: Герман І. М., Глобін М. І., Гриценко І. К., Дрикалович М. М., Зубков І. С., Індик С. Л., Калиниченко Г. М., Карабан Д. А., Лісунов М. І., Логвиненко М. П., Парфилов П. В., Улановський М. С., Усик М. Т., Ухо І. Г., Шумилов І. П. Уродженець села Малого Висторопа Рибалко П. С. удостоєний звання Героя Радянського Союзу двічі. Бехтер Г. І., Тонкошкур Ф. Я. і Хоменко Д. М. стали повними кавалерами ордена Слави.
Скільки б не пройшло часу, ми завжди будемо згадувати ті страшні події , що випали на долю України і інших держав, учасниць Другої Світової війни. Згадувати і пам’ятати…
Лебединський художній музей