Тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме
Тимчасова допомога призначається на дитину віком до 18 років у paзi, коли:
– рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв’язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення;
– один з батьків перебуває під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;
– місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.
Якщо один з батьків дитини ухиляється від сплати аліментів допомога надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму для дитини та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на 1 особу.
Якщо один з батьків перебуває під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним або місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено – 50% прожиткового мiнiмyмy, встановленого законом для дитини відповідного вiкy.
Для дитини віком до 6 років:
максимальний розмір
з 1 січня 2021р.–960,50 грн.
з 1 липня 2021р. – 1006,50грн.
з 1 грудня 2021р. – 1050,00 грн.
Для дитини віком від 6 до 18 років:
максимальний розмір
з 1 січня 2021р.– 1197,50грн.
з 1 липня 2021р. – 1255,00грн.
з 1 грудня 2021р.– 1309,00грн.
Допомога призначається на шість місяців на кожну дитину.
Зазначена допомога не призначається на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні.
Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:
– встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду;
– виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину;
– досягнення дитиною 18-річного віку;
– виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон;
– влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання; – скасування або визнання усиновлення недійсним;
– усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька);
– відмови від стягнення аліментів;
– добровільного виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти;
– скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів;
– смерті дитини, якій було призначено тимчасову допомогу;
– смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим;
– позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав;
– відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав;
– встановлення над дитиною опіки чи піклування.
Про виникнення зазначених обставин одержувач зобов’язаний повідомити у десятиденний строк орган соціального захисту населення. Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин
Щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу
Щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі на догляд за інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу (далі – допомога на догляд), з яким вона проживає, і який, за висновком лікарської комісії медичного закладу, потребує постійного стороннього догляду, надається у грошовій формі, якщо середньомісячний сукупний дохід сім’ї є нижчим від прожиткового мінімуму для сім’ї.
Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім’ї для призначення допомоги на догляд проводиться відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632.
До складу сім’ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, включаються чоловік, дружина, рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю і мають спільних дітей. При цьому діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей, включаються до складу сім’ї незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування.
До складу сім’ї не включаються особи, визнані особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду і не належать до зазначених членів сім’ї, та особи, які перебувають на повному державному утриманні.
Для призначення грошової допомоги на догляд особою, яка звертається за її призначенням, подаються такі документи відповідним органам соціального захисту населення:
- заява;
- документ, що посвідчує особу;
- декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
- висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи незалежного від того чи є психічні розлади основною причиною інвалідності;
- копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, яка видана особі з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, за якою здійснюється догляд.
Інформація про склад сім’ї заявника зазначається в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.
Якщо особа, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, постійно проживає за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання особи з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, але має інше зареєстроване місце проживання, органи соціального захисту населення перевіряють відомості щодо неотримання допомоги на догляд за зареєстрованим місцем проживання такої особи з використанням інформаційних систем.
У разі коли особа з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу постійно проживає за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання особи, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, але має інше зареєстроване місце проживання, органи соціального захисту населення перевіряють відомості щодо неотримання допомоги на догляд за зареєстрованим місцем проживання особи з інвалідністю з використанням інформаційних систем.
Форма заяви затверджується Мінсоцполітики, а форма висновку щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу – МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики.
Якщо внаслідок подання громадянами документів із неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім’ї, приховування обставин, що впливають на призначення і виплату допомоги на догляд було надміру виплачено суми допомоги, органи соціального захисту населення вживають таких заходів:
- визначають обсяг коштів, які підлягають поверненню, та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану особи;
- повідомляють отримувачу допомоги про обсяг коштів, які підлягають поверненню, та строки їх повернення.
Суми коштів, які підлягають поверненню, повертаються:
- отримувачем допомоги самостійно;
- за згодою отримувача допомоги у повному обсязі за рахунок наступних виплат допомоги;
- за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок сум наступних виплат допомоги у розмірі, який не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги.
У разі неможливості добровільного повернення або утримання коштів, які підлягають поверненню, такі кошти стягуються у судовому порядку.
Розміри допомоги:
з 1 січня 2021 року – 2189,00 гривень,
з 1 липня – 2294,00 гривні,
з 1 грудня – 2393,00 гривні.
Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію та особам з інвалідністю
Державна соціальна допомога згідно із Законом України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” призначається особі, яка:
– досягла віку (чоловік – 63 років, жінка – 63 років) та не має права на пенсію відповідно до чинного законодавства або визнана інвалідом в установленому порядку;
– не одержує пенсію або соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві, передбачені Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”;
-є малозабезпеченою особою.
Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державна соціальна допомога на догляд призначаються з дня звернення за допомогою. Якщо звернення за допомогою відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення віку (чоловіками – 63 років, жінками – 63 років) або встановлення інвалідності, допомога призначається з дня досягнення чоловіками – 63 років, жінками – 63 років або визнання осіб інвалідами органами медико-соціальної експертизи.
Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державна соціальна допомога на догляд призначаються довічно особам, які досягли віку (чоловіки – 63 років, жінки – 63 років), а інвалідам – на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.
Якщо особа, яка не має права на пенсію, якій була призначена державна соціальна допомога або державна соціальна допомога на догляд, визнана інвалідом, виплата допомоги здійснюється в новому розмірі з дня встановлення їй інвалідності.
Розмір державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію та інвалідам, встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:
– інвалідам І групи, жінкам, яким присвоєно звання „Мати-героїня”,
– 100%;
– інвалідам II групи – 80%;
– інвалідам III групи – 60%;
– священнослужителям, церковнослужителям та особам, які протягом не менше десяти років до введення в дію Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” (1991 рік) займали виборні посади, або посади за призначенням у релігійних організаціях, офіційно визнаних в Україні та легалізованих, згідно з законодавством України, за наявності архівних документів відповідних державних органів та релігійних організацій або показань свідків, які підтверджують факт такої роботи – 50%;
– особам, які досягли віку (чоловіки – 63 роки, жінки – 63 років) – 30%
Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям
Рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум):
– працездатні особи (35% від прожиткового мінімуму на працездатну особу)-
з 1 січня 2021 р.– 794,50 грн.,
з 1 липня 2021 р.– 832,65 грн.
з 1 грудня 2020 р. – 868,35 грн.
– непрацездатні особи –
з 1 січня 2021р – 1769,00 грн.
з 1 липня 2021р.– 1854,00 грн.
з 1 грудня 2021р. – 1934,00 грн.
Для дітей віком до 6 років (130% прожиткового на дитину такого віку):
з 1 січня 2021р –2497,30 грн.
з 1 липня 2021р.– 2616,90 грн.
з 1 грудня 2021р.– 2730,00 грн.
віком від 6 до 18 років (130% прожиткового на дитину такого віку):
з 1 січня 2021р –3113,50 грн.
з 1 липня 2021р.– 3263,00грн.
з 1 грудня 2021р.– 3403,40грн.
віком від 18 до 23 років (130% прожиткового на працездатну особу):
з 1 січня 2021р – 2951,00грн.
з 1 липня 2021р.– 3092,70грн.
з 1 грудня 2020р.– 3225,30грн.
Державна соціальна допомога на догляд встановлюється одиноким особам, які досягли 80-річного віку
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2020 № 663, внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 № 261 (далі – Порядок № 261 зі змінами), якою затверджений Порядок призначення і виплати соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд.
Прийнятими змінами доповнено перелік осіб та умови надання цим особам державної соціальної допомоги на догляд.
Згідно з п.13 п.п. 6 Порядку № 261 зі змінами державна соціальна допомога на догляд (далі – допомога на догляд) призначається одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду та одержують пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» або Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до п.4 Порядку № 261 зі змінами до одиноких осіб, що мають право на допомогу на догляд, належать громадяни, що не мають працездатних родичів, зобов’язаних за законом їх утримувати (відповідно до статті 202, 266 Сімейного Кодексу України повнолітні дочка, син, внуки, правнуки зобов’язані утримувати батьків, бабу, діда, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги).
Підтвердженням належності до цієї категорії є:
– інформація про відсутність працездатних родичів (незалежно від місця їх проживання), зобов’язаних за законом їх утримувати (зазначається у поданій заяві про призначення допомоги на догляд);
– інформація про склад сім’ї (зазначається в декларації про доходи та майно особи, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги).
Згідно з п.15 Порядку № 261 зі змінами допомога на догляд не призначається особам з інвалідністю, яким відшкодовуються витрати на догляд відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, а також іншим особам за здійснення догляду, за якими виплачується компенсація на догляд.
Особам, які одержують надбавку до пенсії на догляд, за бажанням замість зазначеної виплати може бути призначена допомога на догляд. Припинення надбавки на догляд, яка виплачується через органи Пенсійного фонду здійснюється за особистою заявою особи до цього органу.
Таким чином, у разі призначення до пенсії надбавки на догляд чи призначення іншим особам компенсаційних виплат за здійснення догляду за цією особою, впроваджений вид допомоги на догляд не призначається.
Відповідно до п.18 Порядку № 261 зі змінами державна соціальна допомога на догляд встановлюється одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» або Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 40 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Станом на березень 2021 року розмір допомоги на догляд для вищевказаної категорії осіб становить 707,60 грн. (1769,00 грн. х 40%).
Згідно з п.23 Порядку № 261 зі змінами допомога на догляд призначається з дня звернення за допомогою. Днем звернення за призначенням допомоги на догляд вважається день прийняття заяви з усіма необхідними документами.
У разі коли заява про призначення допомоги на догляд з усіма необхідними документами надсилається поштою, днем звернення вважається дата на поштовому штемпелі з місця відправлення заяви.
У разі коли до заяви про призначення допомоги на догляд додано не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи необхідно додати. У разі подання решти документів не пізніше трьох місяців з дня відправлення повідомлення про необхідність їх подання днем звернення вважається день прийняття або відправлення заяви про призначення такої допомоги.
Згідно з п.10 Порядку № 261 зі змінами для призначення соціальної допомоги подаються такі документи:
•заява за формою, встановленою Мінсоцполітики (під час подання заяви пред’являється паспорт громадянина України, трудова книжка та довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
•Інформація про склад сім’ї чи про віднесення особи до одиноких осіб зазначається в декларації про доходи та майно особи, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги.
•Медичний висновок ЛКК про те, що особа потребує постійного стороннього догляду (видається в лікарні за місцем перебування на обліку у сімейного лікаря чи за місцем перебування на медичному обслуговуванні).
•Довідка про відсутність надбавки на догляд до пенсії від органів Пенсійного фонду України.
Допомога багатодітним сімʼям
Призначення і виплата допомоги здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі – органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання особи, яка претендує на призначення допомоги (далі – заявник).
Допомога за місцем фактичного проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.
Допомога надається одному з батьків дитини, які постійно проживають разом з дитиною.
Документи, необхідні для призначення допомоги, подаються заявником особисто.
Для призначення допомоги органу соціального захисту населення за умови пред’явлення паспорта громадянина України (паспортного документа іноземця) або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, подається заява одного з батьків, з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, та копії таких документів:
посвідчення батьків багатодітної сім’ї (з пред’явленням оригіналу). У разі досягнення дитиною з багатодітної сім’ї шестирічного віку подається посвідчення дитини з багатодітної сім’ї (з пред’явленням оригіналу);
свідоцтв про народження всіх дітей (з пред’явленням оригіналів).
Допомога призначається на третю і кожну наступну дитину з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 6-річного віку включно.
У разі коли в сім’ї одночасно народилося двоє і більше дітей, внаслідок чого сім’я набула статусу багатодітної, виплата допомоги здійснюється на кожну таку дитину.
Допомога призначається у розмірі 1700 гривень.
Виплата допомоги припиняється у разі:
позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
нецільового використання коштів і незабезпечення створення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення його батьківських прав;
тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
перебування отримувача допомоги в місцях позбавлення волі за рішенням суду;
втрати статусу багатодітної сім’ї;
подання отримувачем допомоги заяви про припинення виплати допомоги;
смерті дитини;
смерті отримувача допомоги.
Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу соціального захисту населення, який призначив допомогу.
Отримувач допомоги у разі виникнення обставин, які призводять до припинення її виплати, зобов’язаний у десятиденний строк повідомити про це органу соціального захисту населення.
Виплата допомоги поновлюється багатодітній сімʼї у разі продовження строку дії посвідчень або довідки багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сімʼї (якщо діти або особи віком від 18 до 23 років навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти) за умови, що період між припиненням виплати допомоги та зверненням за продовженням її виплати не перевищує чотирьох місяців.
Послуга «муніципальна няня»
Муніципальна няня – будь-яка фізична особа – підприємець (КВЕД 97.00, КВЕД 88.91) / юридична особа, яка надає послугу з догляду за дітьми (КВЕД 78.20, КВЕД 85.10), крім державних і комунальних закладів дошкільної освіти, та з якою укладено договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років.
Відшкодування вартості послуги “муніципальна няня” є щомісячною адресною компенсаційною виплатою одному з батьків (усиновлювачів), опікуну дитини до трьох років (далі – компенсація послуги “муніципальна няня”).
Призначення та виплата компенсації послуги “муніципальна няня” здійснюються згідно з рішенням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської ради, ради об’єднаної територіальної громади (далі – місцевий структурний підрозділ з питань соціального захисту населення).
Компенсація послуги “муніципальна няня” виплачується отримувачу послуги “муніципальна няня” у розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років, встановленого на 1 січня відповідного року, за кожну дитину, яку доглядає муніципальна няня.
Право на отримання компенсації послуги “муніципальна няня” мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України та уклали договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років (далі – договір) з муніципальною нянею.
Компенсація послуги “муніципальна няня” не призначається батькам, які є батьками – вихователями дитячих будинків сімейного типу, прийомними батьками, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.
Договір укладається у письмовій формі між отримувачем послуги “муніципальна няня” та муніципальною нянею.
У договорі має бути визначено, зокрема, назву послуги, її обсяг із зазначенням конкретних заходів, умови та строк її надання, вартість, періодичність оплати, відповідальність сторін.
У паперовій формі отримувач послуги “муніципальна няня” подає такі документи:
заяву про надання компенсації послуги “муніципальна няня”;
заяву про перерахування коштів для компенсації послуги “муніципальна няня” із зазначенням рахунка в установі банку;
копію договору між отримувачем послуги “муніципальна няня” та муніципальною нянею;
документи, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги “муніципальна няня” (чек, розрахункова квитанція, виписка з банківського рахунка).
До заяви додаються копії:
свідоцтва про народження дитини;
паспорта отримувача компенсації послуги “муніципальна няня” з даними про прізвище, ім’я та по батькові, дату його видачі та місце реєстрації;
документа, що посвідчує проживання на території України (для іноземця та особи без громадянства);
документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають про це відмітку в паспорті) отримувача компенсації послуги “муніципальна няня”;
рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною).
В електронній формі – через сайт Мінсоцполітики. Заява та відомості, що подаються в електронній формі підписуються електронним цифровим підписом отримувача компенсації послуги “муніципальна няня” або електронним підписом, створеним шляхом додавання до заяви в електронній формі ідентифікаційних даних декларанта, підтверджених у процесі автентифікації з використанням електронної системи ідентифікації, що використовує базу клієнтських даних банків (BankID). Відомості про прізвище, ім’я, по батькові дитини отримувача компенсації послуги “муніципальна няня”, його реєстраційний номер платника податків та паспортні дані отримуються з електронного цифрового підпису або бази клієнтських даних банків.
Компенсація послуги “муніципальна няня” призначається на строк здійснення догляду за дитиною до трьох років, визначений у договорі, укладеному між отримувачем послуги “муніципальна няня” та муніципальною нянею.
Виплата компенсації послуги “муніципальна няня” здійснюється щомісяця на підставі поданих отримувачем послуги “муніципальна няня” документів, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги “муніципальна няня”.
Отримувач послуги “муніципальна няня”:
- щомісяця до 5 числа подає в письмовій (електронній) формі або в будь-який інший зручний спосіб місцевому структурному підрозділу з питань соціального захисту населення документи, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги “муніципальна няня”;
- протягом одного робочого дня інформує про розірвання договору або про інші обставини, що можуть вплинути на надання муніципальною нянею послуги “муніципальна няня”.
У разі неподання в установлений строк документів, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги “муніципальна няня”, виплата компенсації послуги “муніципальна няня” припиняється.
Після подання документів, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги “муніципальна няня”, виплата компенсації послуги “муніципальна няня” поновлюється з місяця, за який було здійснено оплату послуги “муніципальна няня”.