Волков Юхим Юхимович (1844-1920)
Розмір: 38 х 57 см
Полотно, олія
В колекції: до 1937 року
Талановитий петербурзький художник Юхим Волков залишив по собі прекрасну колекцію сповнених чарівності і світлого смутку картин природи. Її він зображував з особливою любов’ю і душевним теплом. Художник не шукував ідеальні ландшафти. Сюжетом його картин ставали скромні куточки, знайомої кожному природи. Він усіма силами намагався передати на картині їх чарівність і поезію.
Живописом Волков зайнявся вже у зрілому віці. Син петербурзького фельдшера, майбутній живописець віддав данину державній службі канцелярського радника в Міністерстві юстиції. І тільки вийшовши у відставку, дозволив собі закінчити школу малювання, виконавши чотирирічний курс навчання, менше, ніж за рік та ставши вільним слухачем Академії мистецтв.
Успіх до майбутнього майстра прийшов не відразу. Лише в 1880 році Волкова помітили, а його пейзаж «Осінь» був відзначений під час VІІІ-ї виставки передвижників. Проте із втратою новизни у роботах передвижників інтерес публіки став зникати. Разом з інтересом пройшло і захоплення Волковим, як художником, через що пейзажист впав у велику зневіру і провів останні свої роки в повній самоті, без зупинки малюючи картини.
При написанні своїх полотен, майстер віддавав перевагу пейзажу, знаходячи в ньому ту красу та жвавість фарб, яких у звичайному тьмяному і повсякденному житті художнику так не вистачало. Його пейзажі відрізняються рідкісною, майже фотографічною чіткістю – на відміну від багатьох сучасників, Волков детально промальовував не тільки передній план, а й фон, покриваючи перспективу абсолютно реалістичним серпанком. Полотна Волкова відрізняє майстерність перфекціоніста; кожна гілочка, кожна травинка відкидають тіні, колишучись на вітру.
Картина «Ворскла» типова для Юхима Волкова. Як і на більшості його полотен, тут зображена природа помірної полоси. Художник майстерно малює літо з його великим різноманіттям зелених відтінків. При цьому, потрібне не аби-яке вміння, щоб пейзаж не став однією зеленою масою, і в той же час не виглядав штучно.
Волков знову вихопив шматочок природи. Він не став вибирати більш мальовничий вид. Художник намалював так, як є. Приймайте це місце таким: широка річка, береги якої покриті зеленими травами і польовими квітами, високі дерева, що віддзеркалюються у воді – все це так близько і знайомо кожному з нас. Як і багато інших полотен, пейзаж дуже реалістичний. Природа спокійна. Немає ні грози, ні сильного вітру, а художник пропонує насолодитися красою звичайної природи, почути поезію в її простоті.
Для пейзажу характерні спокійні та м’які фарби. Тонкість відтінків створює враження ясності і чистоти повітря. Глибина простору, показана за допомогою легкої гри світла та відображенням дерев у воді. У своїй картині художник зумів тонко і чітко виписати кожен елемент, що багато в чому дозволяє відчувати реалістичність зображення, уявити собі сюжет на власні очі, як спостерігав його, ймовірно, і сам автор роботи.
Ближче познайомитися з роботою Юхима Волкова «Ворскла», а також іншими роботами російських та українських худжників-передвижників можна в Лебединському міському художньому музеї ім. Б.К. Руднєва. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81. Сайт музею – http://artmuseum.lebedyn.org/
Художній музей