Проголошений Україною курс на європейську інтеграцію вимагає, чи не в першу чергу, перегляду пріоритетів державної політики у сфері охорони дитинства, впровадження успішних підходів із світової практики захисту прав дітей, створення умов для виховання та розвитку дітей у сім’ї або середовищі, максимально наближеному до сімейного, адже саме цим дітям будувати новітню державу, і від того як вибудовуються їх світогляд та моральні орієнтири, сформуються уміння та навички, необхідні для успішної соціалізації залежить не тільки їхнє майбутнє, а і майбутня держава, в якій вони будуть жити.
У минулому році в Україні розпочалася реформа, яка має складну назву «деінституціалізація».
На сьогодні в Україні функціонує система інституційного догляду та виховання дітей, якою передбачено заклади різних типів, форм власності та підпорядкування, зокрема загальноосвітні школи-інтернати, інтернати, навчально-реабілітаційні центри. будинки дитини. дитячі будинки, дитячі будинки-інтернати, інші заклади цілодобового та довготривалого (понад три місяці) перебування дітей.
У всьому світі система інтернатних закладів вважається місцями несвободи.
Головна проблема традиційного будинку-інтернату полягає у низькій увазі до духовного розвитку дитини. Дитину, виховану у подібному закладі, чекає довготривала соціальна адаптація у дорослому житті. Система інституційного догляду та виховання дітей є не лише затратною, а також неефективною та шкідливою як для самої дитини, так і для її сім’ї та суспільства в цілому.
Який же вбачається вихід з цієї ситуації?
Наразі, головне завдання суспільства та держави полягає в повному усуненні інтернатів, та перехід на альтернативні методи виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
За словами уповноваженого Президента України з прав дитини Миколи Кулеби: – «У центрі реформи Деінституалізації має бути пріоритет дитини на виховання в сім’ї» .
Однією з альтернативних форм влаштування дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування є дитячі будинки сімейного типу.
Про пріоритетний проект регіонального розвитку – будівництво дитячих сімейних будинків для дітей-сиріт, дітей, які позбавлені батьківського піклування, та дітей з інвалідністю, говорили і на робочій нараді з Головою Українського культурного Фонду Мариною Порошенко та профільними заступниками облдержадміністрацій: «Маємо на виході політичне рішення з реформування системи радянських інтернатів, мова про нову філософію виховання таких дітей, нові підходи до забезпечення їхнього життєвого простору».(https://www.facebook.com/zubko.gennadiy/posts/2097923623823140)
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України працює над розробкою типових проектів будівництва сімейних будинків нового типу для дітей-сиріт в рамках спільного проекту з Адміністрацією Президента України, Міністерством соціальної політики України та Благодійним Фондом Порошенка. Будівництво 600 таких закладів зможе забезпечити житлом та сім’єю близько 6000 дітей-сиріт, що проживають сьогодні в Україні.
Для дітей-сиріт вже заплановано будівництво 600 таких закладів, що забезпечить житлом і сім’єю близько 6000 дітей-сиріт, які проживають сьогодні в Україні. (http://www.minregion.gov.ua/press/news/minregion-rozroblyaye-tipovi-proekti-budivnitstva-simeynih-budinkiv-dlya-ditey-sirit-na-zaminu-internativ/)
Дитячий будинок сімейного типу — окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних дітей
Батьками-вихователями можуть бути повнолітні та працездатні особи. Особи, які виявили бажання стати батьками-вихователями, в обов’язковому порядку, повинні пройти навчання, організоване обласними центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо, за спеціальною програмою.
Батьки-вихователі несуть відповідальність за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток вихованців. Вони є законними представниками вихованців у всіх органах, установах і організаціях, без спеціальних на те повноважень. Батьки-вихователі не можуть використовувати надані їм права всупереч інтересам дитини.
За рахунок яких коштів утримуються вихованці дитячого будинку сімейного типу?
Фінансування дитячого будинку сімейного типу відбувається з державного бюджету.
Розмір державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.
За вихованцями зберігаються раніше призначені аліменти, пенсія, інші види державної допомоги.
У разі, коли дитині виплачується пенсія, аліменти, стипендія, інші державні допомоги, розмір допомоги визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами та розміром інших виплат.
Суми коштів, що належать вихованцям як пенсія, аліменти чи інші види державної допомоги, переходять у розпорядження батьків-вихователів і витрачаються на утримання вихованців.
Яке грошове і матеріальне забезпечення отримують батьки-вихователі?
Законодавством передбачено відрахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за непрацюючих батьків-вихователів на суми їх грошового забезпечення.
Відрахування надходять на рахунки управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах, відкриті в установах уповноваженого банку.
Батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу виплачується грошове забезпечення.
Служба у справах дітей.