29-30 вересня Україна, а з нею і весь світ згадують трагічні події Бабиного Яру. Цього року минає 75 річниця з дня початку масових розстрілів у Бабиному Яру. Лише за приблизними підрахунками там від рук окупантів загинули більше 100 тисяч людей, переважно євреїв.
Але знищували людей не тільки в Києві (у Бабиному Яру), а й по всій окупованій території. Не оминула така трагедія і наше місто, де 12 лютого 1942 року поблизу авіамістечка (нині мікрорайон Черемушки) були розстріляні 32-є євреїв.
13 вересня 1962 року останки розстріляних німцями людей, разом з останками 310 воїнів-захисників і визволителів Лебедина було перенесено у братську могилу на Мироносицькому кладовищі. 9 травня 1963 року там урочисто відкрили пам’ятник – залізобетонну скульптурну групу воїна і дівчини.
Саме до цієї могили прийшли лебединці 30 вересня 2016 року аби вшанувати пам’ять своїх земляків та сотень тисяч розстріляних по всій Україні. Квіти до братської могили поклав міський голова Олександр Бакликов, відзначивши, що пам’ять про закатованих навічно залишиться в історії та в серцях лебединців, як пересторога повторення такого у майбутньому. Акція пам’яті біля братської могили завершилася хвилиною мовчання.
Довідково: з 11 жовтня 1941 р. до 21 лютого 1943 р. та з 10 березня до 19 серпня 1943 р., коли був окупований Лебедин, від рук німецьких окупантів і поліцаїв у місті й районі загинуло, за різними даними, від 528 до 836 мирних жителів та військовополонених. У якості «остарбайтерів» з Лебединщини було вивезено, за різними оцінками, від 3 269 до 5 914 осіб, переважно юнаків і дівчат. Багато з них загинуло або не змогли повернутися додому після закінчення війни.
Всього в бойових діях на фронтах Другої світової війни брало участь понад 16 тис. мешканців Лебединщини. З фронтів війни не повернулися 9 353 воїна-земляка, з яких 3 002 загинули в боях, в тому числі 1886 жителів міста Лебедина, 787 померли від ран, 5 370 пропали безвісти.
Відділ з питань внутрішньої політики