Ми неодноразово знайомили відвідувачів сайту із базовими заходами профілактики небезпечного інфекційного захворювання – вірусного гепатиту А. Проте важкі реалії сьогодення вимагають систематичної уваги до цього питання як з боку пересічного громадянина, так і від владних структур, підприємств, організацій, установ усіх форм власності. Восени поточного року в окремих областях України реєструється епіднеблагополуччя на кишковий гепатит. Епідемічним рівнем розповсюдження інфекції охоплено населені пункти Дніпропетровщини та Вінничини. За даними керівників регіональних терорганів Держпродспоживслужби України особливостями епідпроцесу на ВГА є ураження хворобою дітей та дорослих старших вікових груп, середньоважкий перебіг жовтушних форм хвороби, обмеження розповсюдження в межах конкретного населеного пункту, початок торпідного зростання реєстрації кількості уражених у часові терміни до одного середнього інкубаційного періоду, відсутність в анамнезі факту прив’язки до окремих операторів ринку та конкретного переліку харчових продуктів .
Хвороба вірусної етіології, джерелом інфекції є людина, збудник виділяється у великих кількостях із калом та краплями слизу із носоглотки в останні дні інкубації та в період продрому клінічних проявів, інкубаційний період 15–50 днів (в середньому 35). Перебіг часто безсимптомний або субклінічний (особливо, у дітей), що має превалюючий ефект для розповсюдження хвороби. У симптоматичних випадках мають місце форми захворювання: безжовтянична (найчастіше, у дітей), жовтянична або холестатична. Фекально–оральний механізм передачі збудника реалізується водним, харчовим, побутовим та повітряно-крапельним шляхами. Факторами передачі інфекції є вода питна, вода відкритих водойм, харчові продукти, брудні руки, краплі слизу. Кишковий гепатит – одна із самих затратних для суспільства інфекційних хвороб, адже здійснення протиепідемічних заходів щодо припинення її розповсюдження протягом ефективного періоду вимагає значних фінансових витрат, а нанесена здоров’ю шкода спричиняє значні перспективні проблеми. Закон України «Про систему громадського здоров’я» за №2573-ІХ та цілий ряд інших нормативно-правових актів державного рівня регулюють суспільні відносини у сфері громадського здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя населення, визначають відповідні права і обов’язки державних органів та органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб щодо запобігання інфекційним хворобам, забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення. Ст.13 Закон України «Про систему громадського здоров’я» за №2573-ІХ регламентує повноваження органів місцевого самоврядування у сфері громадського здоров’я як забезпечення проведення медико-санітарних заходів на територіях населених пунктів, у місцях масового відпочинку населення та рекреаційних зонах, здійснення діяльності, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню кишкового гепатиту та інших інфекційних хвороб, локалізацію і ліквідацію їх спалахів та епідемій, у тому числі щодо вирішення питань фінансового та матеріально-технічного забезпечення таких заходів. Отже, проблема боротьби з гепатитом А, як і з іншими кишковими інфекційними хворобами, має загальнодержавний характер. З метою профілактики виникнення та розповсюдження випадків кишкового гепатиту суб’єкти господарювання усіх форм власності зобов’язані виконувати вимоги санітарного законодавства; здійснювати медико-санітарні заходи; виконувати приписи, розпорядження посадових осіб органів виконавчої влади, що здійснюють державний нагляд (контроль) у сферах господарської діяльності, які можуть становити ризик для санітарно-епідемічного благополуччя населення, рекомендації центрів контролю та профілактики хвороб, надані за результатами проведення оцінки ризиків для здоров’я та санітарно-епідемічної ситуації. В межах нашої країни діють санітарно-гігієнічні та санітарно-протиепідемічні правила і норми, державні санітарні регламенти, виконання яких забезпечує унеможливлення розповсюдження на епідемічному рівні цієї загрозливої хвороби .
Найбільш важливою ланкою профілактики вірусного гепатиту А є комплекс заходів, спрямованих на створення сприятливих умов життєдіяльності людини для запобігання виникненню і впливу факторів ризику ВГА. Систематичне забезпечення населення доброякісною питною водою, безпечними в епідемічному плані продуктами харчування, дотримання санітарних норм і правил, що пред’являються до приготування їжі, транспортування та зберігання продуктів харчування відповідно до міжнародних стандартів регламентуються базовими законодавчими нормативами та підзаконними актами, які діють в межах території України, а саме Водним Кодексом України №213/95 ВР від 06.06.1995р.(зі змінами) та Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів «№771/97-ВР від 23.12.1997 р., Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», галузевими стандартами та регламентами для режимів функціонування підприємств, установ, закладів усіх форм власності за розділами організації водопостачання, водовідведення, обігу харчових продуктів. Одним із базових провідних принципів профілактики ВГА є елементарне постійне дотримання правил особистої гігієни, адже реалізація фекально-орального механізму розповсюдження збудника здійснюється елементарно через брудні руки, при порушенні правил особистої гігієни. Одними із основниих профілактичниих заходів, які спрямовані на запобігання захворювання вірусним гепатитом А є покращення комунального благоустрою міст та сіл, забезпечення населення доброякісною питною водою, дотримання правил особистої гігієни при приготуванні страв, якісне миття фруктів та овочів (особливо, що експортуються з–за корону). У зв’язку з тим, що переважно захворювання виникає при вживанні недоброякісної питної води, питному режиму приділяється особлива увага у профілактиці вірусного гепатиту А. Найбільше це стосується сільських районів, де відсутнє централізоване водопостачання та для пиття населенням використовується вода із колодязів. Зазвичай на присадибних ділянках колодязі будуються поряд із надвірними туалетами, вигрібними ямами, внаслідок випадання опадів збудник інфекції може потрапити до джерела водопостачання. Погіршення технічного стану водоочисних споруд, водогонної мережі, перебої у водопостачанні, які пов’язані з аварійними ситуаціями та іншими причинами, неефективні та несвоєчасні засоби очищення та знезараження води призводять до виникнення епідемічних ускладнень, обумовлених водним фактором передачі інфекції.
Сьогодні в умовах воєнного стану набуває надзвичайної актуальності і являє собою надійний захист від захворювання специфічна профілактика гепатиту А. Вона може бути масовою або індивідуальною у вигляді профілактичних щеплень та оцінки напруженості імунітету до ВГА; проведенні щеплень за епідемічними показаннями. Для цього існує декілька видів медичних імунобіологічних препаратів: вакцини проти гепатиту А, комплексні вакцини проти гепатиту А і В, імуноглобуліни. При проведенні даної профілактики слід враховувати той факт, що вироблення імунітету після вакцинації займає як мінімум 2 тижні (як максимум – 4 тижні), тому в деяких випадках, які потребують негайної захисту, може бути використана імунізація нормальним людським імуноглобуліном, тобто пасивно набутими антитілами до вірусу гепатиту А, тривалість дії яких становить не більше 2 місяців. Якщо потрібна швидкий захист, але передбачається тривале знаходження в регіоні з високою захворюваністю, рекомендується одночасне введення імуноглобуліну і вакцини. Імуноглобулін може бути використаний і в разі необхідності профілактики гепатиту А у дітей молодше 2 років. Вакцинація проти вірусного гепатиту А дозволена дітям старше 3-ьох років. Організаційна частина первинної профілактики гепатиту А розповсюджується також на медичні огляди та обстеження, інші медико-санітарні заходи щодо первинної профілактики хвороб; консультування та інформаційно-просвітницька діяльність щодо поведінкових та медичних ризиків для здоров’я; заходи профілактики в тому числі усіх інфекційних хвороб у межах надання медичної допомоги матерям та новонародженим.
Щоб уникнути зараження вірусом гепатиту А треба дотримуватися простих, але ефективних методів:
1. Використовувати для пиття та миття посуду лише перекип`ячену воду (воду кип’ятити не менше 10 хв., дати відстоятися).
2. Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання.
3. Перед споживанням овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, для споживання дітьми – обдати окропом.
4. Строго дотримуватись правил особистої гігієни – обов`язково мити руки з милом перед приготуванням та вживанням їжі, після кожного відвідування туалету.
5. Не займатись самолікуванням. При появі перших ознак захворювання терміново звернутись до лікаря!
Лікар-епідеміолог відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Сумського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області Тетяна ПАРХОМЕНКО