У Лебединському художньому музеї 12 січня відбулося відкриття виставки та засідання у форматі круглого столу «Атлант українського мистецтва – Василь Кричевський» з нагоди 150 – ти річчя від дня народження митця. Запрошені працівники міського відділу культури і туризму, колеги з краєзнавчого музею та шанувальники творчості митця обговорили життєвий та творчий шлях Василя Григоровича Кричевського.
В історії українського мистецтва навряд чи знайдеться художник, спроможний конкурувати з Василем Григоровичем Кричевським за універсальністю обдарування – він і архітектор, і живописець, і графік, колекціонер, ілюстратор книжок, художник театру і кіно, Творець Українського стилю в мистецтві. Заслужений діяч мистецтв України, один із засновників Української Академії мистецтв, і, можливо, найголовніше в житті для кожної людини – він був ЛАГІДНИЙ НА ВДАЧУ, як говорили про нього учні та сучасники.
Народився ( 31 грудня 1872) 12 січня 1873 року в с. Ворожба, що на Лебединщині, був найстаршим з 8-ми дітей, повітового земського фельдшера Григорія Якимовича Кричевського та його дружини Прасковії Григорівни. Малював змалку. Як говорив сам Василь Григорович « Найпершою його вчителькою була мати Парасковія Григорівна, яка була дуже освіченою і талановитою жінкою, знала багато пісень, гарно співала»
У тринадцять літ став студентом Харківського залізнично-технічного училища, а після його закінчення Василю Григоровичу його вчитель Загоскін уже доручав проектувати будинки. Один із найвдаліших проектів – це Будинок Полтавського земства, де зараз розміщений Полтавський краєзнавчий музей
Ким тільки не був і з ким тільки не працював В.Г. Кричевський! Оформляв спектаклі в театрі Миколи Садовського. Приятелював з Михайлом Грушевським, жив у його домі в Києві, оформляв його книжки. Співпрацював зі школою килимарства, яку відкрила Варвара Ханенко. До 1913 року був керівником цієї килимарні.
Протягом довгих років збирав предмети української народної творчості і, будучи тонким знавцем української етнографії, зумів укомплектувати одну з найбагатших колекцій в Україні. На жаль, збірка Василя Кричевського, що містилася в будинку Грушевського, згоріла під час артилерійського обстрілу більшовиками у 1918 р.
Оформив дванадцять фільмів, серед них і « Звенигора» Олександра Довженка. До речі, ідею цієї знаменитої стрічки Довженкові подарував саме Кричевський.
1917 року Василь Григорович став одним із організаторів Української Академії Мистецтв.
Працював у комісії зі створення Герба України, підготував власні проекти Великого і Малого Державних гербів ( в 1918 році офіційним Гербом України затверджено саме його Тризуб). У січні цього ж року почав працювати над проектами паперових грошей і поштових марок УНР (в обіг тоді випустили двогривенну банкноту, виготовлену за проектом Кричевського).
Другу Світову Кричевський зустрів у Києві. 1943 року художник з родиною попрямував на Захід. Певний час він працював у Львові під покровом владики Шептицького, а згодом перебрався до сина Миколи в Париж. Дорогою митець втратив скриню зі своїми творами. Нарешті, 1948 року Кричевський з дружиною переїхали до дочки Галини в Каракас. Тут 15 листопада 1952 року завершився земний шлях майстра, на якому він пізнав і радість творення, і гіркоту втрат, надії та розчарування, визнання й гоніння. В 1975 році прах художника та його дружини Євгенії перенесли до українського цвинтаря в Баунд – Бруку поблизу Нью – Йорка.
У Лебединському художньому музеї ім. Б.К. Руднєва зберігається 56 його живописних та графічних робіт,
Першою роботою В.Г. Кричевського, що прикрасила експозицію нашого музею став етюд “На півдні”.Це дарунок В.Г.Кричевського Лебединському художньому музею 1929 р., також є зображення Успенської Соборної церкви, хатинок в Лебедині біля Миколаївської церкви, річки Вільшанки, вітряків, українських національних орнаментів/
На завершення заходу присутні насолоджувались чудовим виконанням пісні «Про Україну» у виконанні солістки Міського центру культури і дозвілля Тетяна Бондар.
Лебединський художній музей