На рішення дев’ятнадцятої сесії восьмого скликання від 27 серпня 2021 року «Про присвоєння звання «Почесний громадянин м. Лебедин» Савченко Марії Харитонівні» міський голова Олександр Бакликов наклав вето.
Його рішення обґрунтовується тим, що окрім звання двічі Героя Соціалістичної праці Марія Харитонівна була членом Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків), членом Комуністичної партії Радянського Союзу, депутатом Верховної Ради УРСР (7 разів), членом Центрального комітету Комуністичної партії України, який був найвищим керівним колективним органом Комуністичної партії України, і все своє свідоме життя сповідувала комуністичну ідеологію.
Ідеологію, яка з 2015 року згідно Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» є офіційно забороненою. На виконання цього закону, який став логічним підтвердженням патріотичних настроїв нашого суспільства, декілька років поспіль по всій країні в унісон перейменували всі топонімічні назви, демонтували пам’ятники та пам’ятки Радянської доби. Сьогодні ж, у році 2021, окремі представники політичних сил такими неоднозначними рішеннями прагнуть реанімувати ідеологію, що знищувала мільйони людей, руйнувала соціальні, національні основи Українського народу та його вікові традиції, духовну культуру та етнічну самобутність.
Окрім юридичного аспекту справи, треба, перш за все, зважати і на морально-етичну сторону питання. Адже в наш час країна-правонаступниця, без перебільшення, кривавого режиму веде підступну війну на сході нашої держави, де гинуть найкращі сини та доньки вже незалежної України.
На цьому фоні вкрай незрозумілим, на думку міського голови, стає клопотання депутатської групи політичної партії “Сила і честь” «Про присвоєння звання «Почесний громадянин м. Лебедин» Савченко М.Х.» і логічним накладення на нього право вето. Логічним для тих, хто пам’ятає, якою аж надто дорогою ціною дісталася Україні незалежність, скільки справжніх патріотів полягло за суверенітет нашої держави і ще досі, на превеликий жаль, немає кінця цим жертвам. Це рішення не сприятиме консолідації громадянського суспільства у непростий для України час військової агресії Росії, яка вважає себе правонаступником радянської людиноненажерливої імперії та продовжує вбивати кожного дня наших захисників.
