Розмір: 70,5 х 55,0 см
Полотно, олія
В колекції: надходження до 1937 року
Дослідження іконографії представників козацької старшини є досить актуальним питанням для вітчизняної сучасної науки. Якщо портрети українських гетьманів або козацьких полковників більш-менш досліджені, то зображення менш відомих представників старшини ще не знайшли необхідного висвітлення. Відомі десятки, а то й сотні таких портретів у музейних колекціях України, які чекають на проведення належної наукової атрибуції. Кожний із таких портретів є важливим історичним джерелом та може бути корисним для дослідження генеалогії, геральдики, атрибутики, історії одягу, відображає характер та звички портретованого, відошення до нього художника.
Одним із таких малодосліджених, але надзвичайно цікавих зображень є парсунний портрет представника козацько-старшинського роду Полуботків – Якова Полуботка, що зберігається в Лебединському художньому музеї.
Яків Павлович Полуботок (1698–1734) – бунчуковий товариш, старший син наказного гетьмана України Павла Полуботка та Єфимії Василівни Самойлович. Народився, ймовірно в Чернігові. Дружина – Лук’янівна Журахівська (пом. 1728). Діти: Агафія Яківна (Скоропадська), Семен Якович та Софія Яківна. Помер у 1734.
З іменем Якова Полуботка також пов’язана одна із найбільш захоплюючих легенд про гетьманський скарб Павла Полуботка, що чекає нащадків у котромусь з Лондонських банків. Саме Яків, за легендою у 1720-24 рр. у супроводі надійних козаків, вивіз до англійської столиці неймовірні статки (у золоті) Павла Полуботка. Повернути багатство Полуботка намагалися Олександр Меншиков, Григорій Потьомкін-Таврійський та багато інших. Проте, марно…
«Портрет Якова Полуботка» із прославленого козацького роду, й одного із найбагатших та впливових людей Гетьманщини, після смерті Павла Полуботка, несе на собі яскравий відбиток художніх традицій лівобережної України кінця XVIII століття. Зображення дуже наближене до парсунних портретів, тож має яскраво виражений площинний характер. Це пояснюється тим, що більшість портретів козацької старшини писалася із гравюр вже після їх смерті. Часто образ був наближений до ідеальних уявлень.
«Портрет Якова Полуботка» – прекрасно прописаний реалістичний портрет. Важкий погляд героя свідчить про звичку до влади, неабиякий розум і суворий характер. У зображенні майстерно поєднані відтінки червоного, чорного та золотого кольорів, якими художник зобразив одяг портретованого. До того ж, червоний колір, який домінує — то був колір знаті, і він на портреті не випадково. Зображений Яків Полуботок в червоному каптані без застібок з високим коміром, розшитим золотим позументом. Поверх каптану накинутий чорний плащ облямований хутром, з однією застібкою.
Повне округле обличчя енергійно повернуте до глядача. У Якова темне, коротко підстрижене волосся й характерна «козацька» зачіска. З такою зачіскою зображений не лише Яків Полуботок, а й козацький полковник Семен Сулима та цілий ряд представників козацької старшини XVII – XVIII століття. Доповнюють образ відкрите чоло та чорні вуса, опущені додолу.
Понад століття «Портрет Якова Полуботка», як й інші парсуни цього козацького роду, прикрашав панський маєток в селі Михайлівка, яким за два століття володіли Полуботки, Коробовські, Іваненки та Капністи, звідки, в числі перших експонатів, він і потрапив до Лебединського художнього музею.
Сьогодні ж іконографія «Портрету Якова Полуботка» та інших парсун, заслуговують подальшого вивчення та залучення до наукового обігу. Це інформативні образотворчі джерела, які надають відомості про самобутність українських традицій того часу, вбрання, уподобання та збагачують і доповнюють зображальним рядом літературні історичні джерела.
Ближче познайомитися з «Портретом Якова Полуботка», а також іншими українськими «парсунами» XVIII століття можна в Лебединському міському художньому музеї імені Б.К. Руднєва. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81. Сайт музею – http://artmuseum.lebedyn.org/
Андрій Гєльмінтінов, директор ЛМХМ