1 січня 2021 року розпочалася щорічна кампанія декларування, котра триватиме до 31 березня 2021 року. Про це повідомляє пресслужба Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Декларування передбачено статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» з метою фінансового контролю та унеможливлення проявів корупції. Усі без винятку державні службовці мають подавати декларації про майно та доходи.

Нагадуємо, як можливо отримати роз’яснення для заповнення декларації.

Зверніться до уповноважених підрозділів/осіб із питань запобігання корупції у вашій установі за консультацією. Їхні контакти можливо знайти за посиланням на мапі, яку ми розробили для вас у 2020 році.

Зателефонуйте до нашого Контакт-центру, створеного у 2020 році: +38(044)200–06–94. Консультації надаються в робочі дні з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 18:00.

Ознайомтеся з роз’ясненнями щодо заповнення декларацій у нашій базі знань за посиланням. Працює зручний пошук за ключовим словом. Для отримання технічної допомоги щодо роботи з Реєстром зверніться за адресою support@nazk.gov.ua або заповніть форму зворотнього зв’язку вебсайті НАЗК.

Аналіз роз’яснень НАЗК для заповнення електронних декларацій

03.02.2021 року НАЗК оприлюднило нові роз’яснення по заповненню електронних декларації. До вашої уваги аналіз оновлених рекомендацій. Так, саме рекомендацій, бо характер цього документу саме рекомендаційний. Запрошуємо суб’єктів декларування ознайомитись з нашим викладом опрацьованих новітніх роз’яснень НАЗК. 

Щодо типів декларації

1. Стаття 45 пункт 2 ЗУ Про запобігання корупції вказує на необхідність подати декларацію при припиненні повноважень за період неохоплений раніше поданими деклараціями. В роз’ясненнях НАЗК встановлює, що така декларація, “перед звільненням” подається не пізніше 20 робочих днів з дня припинення діяльності, посилаючись на 1 ч. 2 ст. 45 Закону. Проте у Законі відсутні строки, які обмежують суб’єкта декларування у поданні цієї декларації.
   
   
2. При поданні декларації “кандидата на посаду”, якщо подана декларація «кандидата на посаду» охоплювала попередній звітний рік, а в особи виник обов’язок подати декларацію «щорічна» за той самий звітний період, то особа зобов’язана подати декларацію «щорічна». Тобто, особа, яка не подавала щорічну декларацію за рік, що передує, має подати, окрім декларації “кандидата на посаду”, також  щорічну. На нашу думку, це пов’язано з тим, що у декларації кандидата на посаду не вимагається заповнювати розділ 14 “Видатки і правочини”. А також, на нашу думку, це пов’язано з тим, що особа фактично приступила до виконання обов’язків, тобто стала суб’єктом декларування, тому на неї вже поширюється дія ЗУ “Про запобігання корупції”, тобто обов’язок подати щорічну декларацію до 1 квітня.

Вимога подавати щорічну декларацію виникає тільки тоді, коли особа перемогла в конкурсі та приступила до виконання своїх обов’язків  у період з 01.01 по 01.04 відповідного року.

• Хочемо звернути увагу на дві відносно нові позиції які містяться в останніх декількох роз’ясненнях від НАЗК. Зокрема, суб’єкт декларування, поновлений на роботі за рішенням суду, не зобов’язаний подавати декларацію «щорічна» за час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ст. 235 КЗпП України, ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження»).

Так, особа, яку за рішенням суду поновлено на роботі та яка приступила відповідно до наказу (розпорядження) до фактичного здійснення діяльності, повинна в наступному році до 01 квітня подати декларацію «щорічна» за рік, у якому відбулось поновлення. 

Також НАЗК було оприлюднено порядок перевірки факту подання та своєчасності подання декларації. Якщо за результатами контролю встановлено, що суб’єкт декларування не подав декларацію, Національне агентство письмово повідомляє такого суб’єкта про факт неподання декларації, і суб’єкт декларування повинен протягом 10 календарних днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію в порядку, визначеному ч. 1 ст. 45 Закону.

Одночасно Національне агентство письмово повідомляє про факт неподання декларації керівника органу, в якому працює відповідний суб’єкт декларування, та спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції.

За несвоєчасне подання без поважних причин декларації передбачено адміністративну відповідальність за ст. 172⁶ КУпАП, а за умисне неподання декларації – кримінальну відповідальність за ст. 366³ КК України.

Особливості відображення відомостей про об’єкти нерухомості

• У розділі 3 “Об’єкти нерухомості” не зазначається земельна ділянка, на якій розташований об’єкт нерухомості, що є зареєстрованим місцем проживання суб’єкта декларування або членів його сім’ї але фактично не використовувався у звітному періоді, за умови, що у суб’єкта декларування та членів його сім’ї відсутні будь-які права на цю земельну ділянку.
• У питанні роз’яснення №75,  НАЗК наполягає дублювати відомості про об’єкт нерухомості, який є фактичним місцем проживання у випадку якщо об’єкт належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на будь-якому праві (власності, володінні, користуванні тощо)

Проте якщо суб’єкт вказує адресу для листування але сам об’єкт не належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на будь-якому праві, тоді в розділі 3 декларувати об’єкт не потрібно.

• У пункті 76 особливості декларування відомостей про земельні ділянки НАЗК розширені роз’яснення щодо земельних ділянок, зокрема декларуванню підлягають відомості про земельні ділянки незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.   
• У питанні роз’яснення №77 НАЗК зазначає, що декларуванню не підлягає об’єкт нерухомого майна, який розміщено на земельній ділянці, межі якої не встановлені в натурі (на місцевості) та права щодо якої не визначені у встановленому законом порядку.
• На думку НАЗК підлягають відображенню у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації відомості про об’єкт нерухомості, який є зареєстрованим місцем проживання суб’єкта декларування або члена його сім’ї, але без закріплення конкретної житлової кімнати (житлової площі), що має індивідуальні (персоніфіковані) ознаки (гуртожиток, військова частина тощо).

Об’єкти незавершеного будівництва

• Набуті майнові права на об’єкт, що будується в багатоквартирному будинку. У випадку, якщо суб’єкт декларування або члени його сім’ї передали кошти у фонд фінансування будівництва на праві довірчої власності, тобто, залишаються у власності суб’єкта декларування або члена його сім’ї (абз. 3, 12, 16 ст. 2, ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»), тобто на думку НАЗК, такі кошти є грошовими активами суб’єкта декларування або членів його сім’ї та мають бути відображені у розділі 12 «Грошові активи» декларації (за умови перевищення порогу декларування).
• У питанні 89 роз’яснень, на думку НАЗК, відомості про попередній договір у розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» не зазначаються, тому що будівництво об’єкта, без укладення основного договору у звітному періоді, не тягне за собою набуття майнових прав на такий об’єкт.

Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)

1. У питанні 94 роз’яснення, на думку НАЗК,  відомості про цінне рухоме майно (крім транспортних засобів), вказане у декларації за попередній звітний період із зазначенням його вартості, не декларується, якщо у минулій декларації була зазначена його вартість відповідно до 100 прожиткових мінімумів, а у звітному періоді прожитковий мінімум виріс і майно на час звітного періоду коштує вже менше порогу декларування 100 прожиткових мінімумів.

Доходи, у тому числі подарунки

1. У питанні 130 роз’яснення, на думку НАЗК, кошти, надані суб’єктом декларування/членом його сім’ї як поворотна фінансова допомога та повернуті їм у звітному періоді, а також повернуті суми депозиту у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації не зазначаються. Але у даному роз’яснення відсутня інформація щодо повернення наданої суб’єктами позики, з чого можна зробити висновок, що повернення позики суб’єкта слід відобразити в розділ 11 як дохід.
2. У питанні 138 роз’яснення НАЗК дає дуже спірну рекомендацію по відображенню у декларації відомості про подарунок, матеріальну допомогу, отримані суб’єктом декларування або членом його сім’ї від декількох осіб (групи осіб), якщо встановити частку кожного неможливо. Зокрема НАЗК наполягає на відображенні у декларації відомостей про подарунок (за умови перевищення порогу для декларування) або матеріальну допомогу, обумовлену певною подією (наприклад, збір коштів на лікування), отримані суб’єктом декларування або членом його сім’ї від декількох осіб (групи осіб), якщо встановити частку кожного неможливо, зазначаються у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації як один об’єкт декларування. На думку НАЗК, слід також вказати його вид, вартість (сукупний розмір), а також усіх осіб, які є джерелами цього доходу. З свого боку хочемо зазначити, що у випадку, наприклад, збору коштів на лікування, дуже часто неможливо встановити, хто переказав подібні кошти. Якщо збирають усією країною по 20-50 гривень.

Особливості відображення відомостей про банківські та інші фінансові установи, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки

1. У питанні 150 роз’яснення, НАЗК зазначає, що відомості про банківський сейф у фінансовій або банківській установі, у якій у звітному періоді у суб’єкта декларування або члена його сім’ї був доступ, але станом на кінець звітного періоду майно у сейфі не зберігалось, то відомості про таку установу зазначаються незалежно від фактичного зберігання у сейфі майна .
2. У питанні 153 роз’яснення, НАЗК зобов’язує суб’єкта декларування зазначати відомості про банківський рахунок, який відкривається суб’єктом декларування на ім’я члена сім’ї – неповнолітню особу
3. Звертаємо увагу на питання 154 роз’яснення. На думку НАЗК необхідно зазначати у декларації відомості про банківські рахунки, відкриті суб’єктом декларування або членом його сім’ї як суб’єктом підприємницької діяльності.

Фінансові зобов’язання

1. Дуже спірним, на наш погляд, є питання 156 роз’яснення. НАЗК вимагає відображати в розділі 13 декларації «Фінансові зобов’язання» ті кредитні кошти або аналогічні за змістом операції, які були використані одноразово більше 50 ПМ, незалежно від погашення станом на кінець звітного періоду, або  у випадку якщо залишок заборгованості на останній день звітного періоду перевищив 50 ПМ.

Видатки та правочини

1. Звертаємо Вашу увагу на питання 159 роз’яснень щодо відсутності обов’язку у декларації кандидата на посаду заповнювати розділ 14 “Видатки та правочини”.

Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані 

1. У питання роз’яснення №176 НАЗК вказує на те, що обов’язок подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані  у суб’єкта декларування припиняється з моменту втрати статусу службової особи, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, або з моменту припинення перебування на посаді, пов’язаній з високим рівнем корупційних ризиків. 
2. У питанні роз’яснення 184 у разі здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 ПМ, внаслідок якого набуто право на майно, вартість якого перевищує 50 ПМ, НАЗК зауважує на можливості подання одного повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. У відповідних розділах такого повідомлення слід вказати як видаток, так і придбане майно.