У всьому світі 5 грудня відзначають День волонтера. В Україні волонтерський рух почався в 90-х роках, а офіційно його визнали 10 грудня 2003 року, згідно з Постановою Кабміну.
Звісно, волонтерство — не робота. Це на 100% покликання. Це спосіб життя і мислення. Небайдужість до чужої біди, причетність і співпереживання — це те, що веде волонтерів вперед. Завдяки їхнім старанням, десятки, якщо не сотні тисяч людей отримують таку необхідну допомогу. Волонтери допомагають дітям і дорослим, вони піклуються про здоров’я людей і тварин, їх комфорт і безпеку. Часто волонтерам доводиться навіть ризикувати власним життям ради порятунку інших. Це воістину люди з величезним серцем, безкорисливі та добрі, готові протягнути руку допомоги та не залишити в біді тих, кому погано. Майже не існує галузі, котрої так чи інакше б не торкнулось волонтерство. І це приємно відзначати, адже завдяки Вам багато нужденних та знедолених отримують необхідну допомогу. Ви є взірцем людяності й доброчинства. У поспіху на допомогу іншим не шкодуєте власних сил, часу, здоров’я. Милосердя – це найблагородніша із людських чеснот. Вона проросла у ваших серцях і ви повсякчас пробуджуєте її в інших.
З нагоди свята міський голова Олександр Бакликов та начальник управління праці та соціального захисту населення виконкому Лебединської міської ради Валентина Губська зі словами вдячності привітали Волонтерський загін «Іскорка тепла» громадської організації «Молодіжна організація «Червоні вітрила» м.Лебедин» та Громадську організацію «Пульс». Бути волонтером – це важлива і відповідальна місія. Хоч раз побувавши в ролі волонтера, дуже важко відмовитися в подальшому від цього заняття. Це стає для людей способом життя.
У час, коли наша країна перебуває у надскладній ситуації, коли порушено територіальну цілісність, підірвано економіку, а серед простих людей панує нерозуміння й розбрат, саме Ваша активна громадська позиція, небайдужасть та невтомна праця додає віри у те, що у нашого народу є майбутнє. Адже єднання – це запорука успіху.