Питання легалізації зайнятості та заробітної плати населення було і залишається надзвичайно актуальним, оскільки від величини страхового стажу та розміру офіційної заробітної плати, з якої сплачені внески залежить рівень соціального та пенсійного захисту людини.
Стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину право заробляти собі на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати, не нижчої від визначеної законом.
Відповідно до статті 95 Кодексу законів про працю України, мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці та є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
Розмір мінімальної заробітної плати на 2020 рік затверджений Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 р. N 294-IХ та з 01 вересня 2020 року становить 5000 гривень, тобто розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну норму не може бути нижчим за розмір мінімальної зарплати.
На жаль, відносини між роботодавцями та найманими працівниками часто не відповідають нормам чинного законодавства. Складне сьогодення підштовхує багатьох роботодавців до «тіньових» схем виплати заробітної плати своїм працівникам. Всім добре відомі випадки, коли підприємство офіційно виплачує мінімальну заробітну плату та неофіційно решту заробітної плати працівник отримує «в конверті». Здебільшого проблемні питання щодо легалізації заробітної плати виникають у суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб, коли заробітна плата виплачується найманим робітникам, які не обліковуються у бухгалтерських документах. Значна частина працівників свідомо погоджуються на пропозицію роботодавців отримувати офіційну (мінімальну) та неофіційну (значно вищу від мінімальної) зарплату.
При оформлені на роботу працівникам слід пам’ятати, що заробітна плата, яка виплачується у «конвертах»- це тимчасове благо, яке має негативні наслідки, у першу чергу, для самого працівника. Тому, що отримуючи таку заробітну плату, наймана особа виявляється повністю беззахисною перед роботодавцем. Він не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру свого заробітку та трудового стажу.
У зв’язку з цим важливою темою є боротьба з виплатою заробітної плати у «конвертах», забезпечення гарантій оплати праці та організація заходів недопущення виникнення заборгованості з виплати заробітної плати. Підприємства, установи, організації та громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності-фізичні особи при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за ухилення від сплати податків і порушення норм законодавства щодо своєчасності виплати заробітної плати. Вкрай важливо, щоб громадяни усвідомили, що їх згода отримувати зарплату в «конвертах», або ж нижче мінімального розміру заробітної плати позбавляє їх соціального захисту.
Відповідно до діючого пенсійного законодавства встановлена пряма залежність розмірів пенсій від страхового стажу та заробітку, з якого фактично сплачено страховий внесок до Пенсійного фонду. Тобто у страховий стаж при виході на пенсію враховуються тільки ті періоди, у яких відбулось нарахування та за які повністю сплачено страхові внески із заробітної плати у сумі не меншій мінімального страхового внеску. Небезпека тіньової зарплати, як і тіньової зайнятості полягає не тільки у тому, що бюджет недоотримує кошти, а й у тому, що люди не матимуть змоги отримати пенсію, яка відповідає рівню їхньої реальної заробітної плати. Пенсій у «конвертах» не буває!Офіційне оформлення працевлаштування, проведення виплат легальної заробітної плати, сплата податків в повному обсязі є гарантією соціального захисту працівника, а для роботодавця позитивним іміджем та репутацією надійного партнера. Суспільство має зрозуміти, що легалізація заробітної плати – це надійне забезпечення майбутнього кожного з нас.