Батькам дітей, яким не встановлено інвалідність, хворих на важке перинатальне ураження нервової системи, з тяжкою вродженою вадою розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, які страждають на тяжкі психічні розлади, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, а також дітей, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органу або паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, щомісячно надається допомога у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідний Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту осіб, які доглядають за хворими дітьми» від 3 липня 2018 року № 2476-VIII був опублікований 27 липня 2018 року, проте набирає чинності з 1 січня 2019 року.
Встановлено, що перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право працівникові на отримання відпустки без збереження зарплати на дитину, якій не встановлена інвалідність, затверджується Кабміном.
Для призначення допомоги на таких дітей до органу соцзахисту населення необхідно подати:
- заяву про призначення допомоги за встановленою формою;
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу, і документ, що підтверджує повноваження опікуна, піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів;
- свідоцтво про народження дитини;
- довідку встановленої форми про захворювання дитини на названі види захворювань.
- трудову книжку отримувача допомоги;
- довідку з центру зайнятості про те, що отримувач допомоги не зареєстрований як безробіний.
Виплата такої допомоги припиняється в разі:
- тимчасового влаштування хворої дитини на повне державне утримання за заявою отримувача такої допомоги;
- влаштування дитини на повне державне утримання у разі відібрання хворої дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
- якщо допомога призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
- встановлення такій дитині інвалідності;
- позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
- позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
- скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
- звільнення опікуна чи піклувальника дитини від виконання їхніх обов’язків;
- смерті дитини;
- смерті отримувача допомоги.
Згідно зі змінами віднині загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність; непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, та за висновком закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію.