Незадекларованій праці – ні!

Управління економічного розвитку і торгівлі виконавчого комітету Лебединської міської ради повідомляє наступне.

На сьогодні є досить багато непоодиноких випадків, коли працівники підприємств, установ, організацій працюють без оформлення трудових відносин та отримують заробітну плату у «конверті». Це соціальне явище має значний негативний вплив на розвиток економіки країни та життєвий рівень людей. Окрім того, незадекларована праця дає роботодавцям необмежені можливості тиску на працівників.

Незадекларована праця в Україні найчастіше проявляється у таких формах:

  • економічна діяльність без державної реєстрації;
  • наймана праця без оформлення трудових відносин;
  • приховування від державних органів частини відпрацьованого робочого часу та заробітної плати;
  • маскування трудових відносин під виглядом інших форм діяльності (цивільні відносини, фіктивна самозайнятість тощо).

Роботодавцями використовуються ще й інші способи працевлаштування: так звані стажування чи застосування випробувального терміну. При цьому роботодавці здебільшого трактують ці поняття на свій лад, переконуючи себе, що на цей період можна працівників офіційно не оформляти.

Слід знати, що прийняття на роботу працівників під виглядом стажування, без проведення відповідної оплати, є порушенням законодавства про працю і ознакою застосування примусової праці, використання якої заборонено статтею 43 Конституції України і нормами міжнародного права.

Серед роботодавців також простежується практика наймання на роботу працівників з випробувальним терміном. При цьому не слід забувати, що випробувальний термін згідно чинного законодавства може бути застосований роботодавцем тільки після офіційного працевлаштування найманої особи. Умова про випробування повинна бути обумовлена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Причому в період випробування на працівників також поширюється законодавство про працю.

Надто часто прийняття працівника на роботу на умовах цивільно-правової угоди є способом приховування факту трудових відносин з роботодавцем. При цьому не виникають трудові відносини, які регулюються трудовим законодавством і працівник не має права на відпустки та оплату лікарняних. Проте слід брати до уваги, що цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється. Таким чином, він застосовується для реалізації визначених, найчастіше разових робіт, і ці умови мають бути чітко прописані в договорі.

Тож, нагадуємо, що працівник без офіційного оформлення на роботу позбавляється гарантованого державою розміру заробітної плати; виплати своєчасно та не нижче мінімальної заробітної плати, офіційної відпустки, відпустки по догляду за дитиною тощо; виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; допомоги у разі настання нещасного випадку під час виробничого процесу; соціального страхування.

До того ж неоформлений офіційно працівник втрачає трудовий та страховий стаж при розрахунку розміру пенсії. Адже тільки легально оформлений працівник, який, відповідно, матиме достатньо страхового стажу, отримає право на гідну пенсію.

Законодавство про працю в Україні складається з Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Статтею 21 КЗпП визначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 23 КЗпП трудовий договір може бути:

  1. безстроковим, що укладається на невизначений строк;
  2. на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;
  3. таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Відповідно до статті 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Штраф за таке порушення становить тридцятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, на сьогоднішній день це 111690 гривень.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю накладається штраф від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (8500,00 – 17000,00 гривень).

Тому радимо роботодавцям не практикувати використання найманої праці без офіційного працевлаштування.

Поділитися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *