НАТЮРМОРТ (кін 1920-х – поч. 1930-х рр.)
Лісовський А.В. (І пол. ХХ ст.)
Розмір: 79 х 79 см
Полотно, олія
В колекції: до 1937 року
В останні роки мистецтвознавці, колекціонери, антиквари, нащадки художників по крупицях відновлюють справжню історію українського мистецтва 1920-1930-х рр. Крок за кроком вони повертають із небуття імена, що зникли у вихорі буремних подій першої половини ХХ століття.
І серед таких художників, чия творчість заново відкривається для світу мистецтва, все більше уваги привертає ім’я А.В. Лісовського, чий творчий шлях пролягав через ці драматичні десятиліття. Інтерес до цього художника обумовлений віднайденими його роботами, в яких він зміг майстерно передати не тільки дух епохи, а й відчуття тривоги періоду становлення тоталітарної ідеології у мистецтві.
Нажаль, повного імені Лісовського ми ще не знаємо, проте збереглися кілька його чудових робіт. В Лебединському художньому музеї крім «Натюрморту», є ще й портретна робота «Мати». Обидві передані в 1930-х рр. з Харківської картинної галереї.
Досліджуючи ці картини, мистецтвознавці відзначають, що в творчості Лісовського головним критерієм світосприйняття був реалізм, причому у дещо похмурому його вираженні. Роботи художника сповнені тяжкого настрою, який відображає, очевидно, громадський настрій тих років. Картини повні тривоги, в них – трагізм сучасного життя. При цьому, звичний сюжет в них набуває нових смислів і значень, примхливо переплітаючись із звичними композиційними схемами та художніми прийомами.
Особливо це помітно в «Натюрморті», де архітектонічна продуманість і конструктивна ясність поєднуються не тільки з уривчатим та не чітким мазком, що ліпить форму і будує простір, але й могутніми колірними акордами, які передають настрій та підсилюють звучання сюжету.
Перше, що привертає увагу в «Натюрморті» – це незвична гармонія буденних речей, що утворюють мить «Nature-Morte», в стилі суворого побуту тих років. На круглому, задрапованому столі можна розпізнати скляний глек, тарілку з оселедцями хліб та кухоль пива, що розміщені каскадом із глибини полотна. Фон утворюють яскраві складки спадаючої тканини.
Не дивлячись на поверхневий песимізм, погляд глядача привертають мальовничі характеристики роботи Лісовського, його виняткова увагу до колориту картини; а правдивість зображення об’єктів робить цей твір незабутнім. Художник навмисно обрав затінене тло, на фоні якого слабке світло вимальовує форми, творячи на цих предметах свою тиху магію та надаючи матеріальності усьому, що ми бачимо на полотні.
Ще однією особливістю «Натюрморту» Лісовського є те, що він певним чином перегукується із традиційним «російським» або як його ще часто називають «хмільним натюрмортом», який виник на початку ХХ століття. Головним сюжетом цього натюрморту був традиційний гастрономічний набір – хмільний напій серед різноманітних закусок, де першість завжди залишалася за оселедцем. В наш час тема «хмільних натюрмортів», як і раніше – актуальна, оскільки в ній і сьогодні часто вбачають і правду життя і правду мистецтва.
Ближче познайомитися з «Натюрмортом» Лісовського, а також іншими роботами 1920-х – 1930-х років можна у п’ятому залі Лебединського міського художнього музею ім. Б. К. Руднєва. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81
Художній музей