Під час апаратної наради, проведеної міським головою Олександром Бакликовим, розглядалося питання стану та перспектив розвитку Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва. Директор музею Андрій Гєльмінтінов зазначив, що художній музей в місті із населенням в 25 тисяч осіб – це унікальне явище для сучасної України. (для довідки: сьогодні в Україні нараховується 72 художніх музеї, із них: 10 в Києві, 11 на окупованій території, решта музеїв знаходиться, переважно, в обласних центрах та містах із населенням від 100 тис. мешканців – у середньому 2-3 музеї на область).
Художній музей був заснований 20 листопада 1918 року інженером-технологом із Харкова Борисом Кузьмичем Руднєвим. Основу тодішньої колекції склали націоналізовані приватні зібрання із колишніх поміщицьких маєтків Анненкових, Бразолів, графів Капністів, Красовських, Хрущових у селах Бобровому, Куличці, Лихвині, Михайлівці, Рябушках тодішнього Лебединського повіту Харківської губернії. За 99 років існування музею, його колекція зросла до більш, ніж 2300 одиниць зберігання (1967 – основний фонд та 351 – науково-допоміжний фонд).
В музейній колекції, у тому числі, представлені твори українського старовинного іконопису й унікальні зразки українських портретів парсунного типу XVIII ст., твори українських і російських художників ХІХ — поч. ХХ ст. С.Васильківського, П.Левицького, О.Молінарі, К.Рабуса, С.Світославського, О.Тиранова, О.Мантейфеля. Гордістю музею є картини відомих художників-передвижників В.Максимова, Г.Мясоєдова, В.Полєнова, В.Сєрова, порцеляна Волокитинської фарфорової мануфактури А.Миклашевського, художні меблі стилів «бароко», «рококо», «класицизм», «ампір» та «модерн».
Слід відзначити, що художній музей працював і в період української національної революції 1917-1921 рр. та в роки Другої Світової війни та окупації міста Лебедина з 1941 по 1943 рр., втративши лише, близько, 20 експонатів. Проте, у 50-70-х роках ХХ століття із музейної колекції були вилучені понад 240 оригінальних творів мистецтва, в тому числі голландський і фламандський живопис XVII століття, живопис французької, німецької, італійської та іспанської художніх шкіл XVIIІ – ХІХ століття, зразки старовинних меблів, кераміки та унікальна колекція зброї часів російсько-шведської війни 1700-1721 рр. Натомість, передані твори соцреалізму.
Навіть у сьогоднішньому вигляді мистецька колекція художнього музею є не тільки духовною скарбницею громади міста Лебедина, а й одним з аспектів популяризації міста на території України та області та фактором розвитку туризму.
Втім є й певні проблеми – музей потребує капітального ремонту. Останній раз капітальний ремонт проходив у 1974 році (сама будівля 1912 року побудови). З того часу, кілька разів проводився поточний ремонт (фарбування стін), а в 2010-2011 рр. за рахунок коштів міського бюджету проведено ремонт покрівлі. Через неефективну систему опалення в окремих залах музею занадто високий рівень вологості, через що страждає будівля та експонати. Однією із причин цього є те, що за останні 10-15 років не проводилися заходи з енергозбереження. Для вирішення означених проблем, було розроблено Концепцію розвитку художнього музею на 1 та 5 років. На основі цієї концепції у лютому-березні 2017 року були прийняті 2 міські цільові програми: Програма розвитку Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва на 2017-2019 роки (рішення від 29.03.2017 №342-МР) із обсягом фінансування в 259,5 тис. грн., в т.ч. на 2017 р. – 7,5 тис. грн.) та Програма розвитку туризму в місті Лебедині на 2017-2021 роки (рішення від 28.02.2017 №325-МР) із обсягом фінансування в 125,0 тис. грн., із них на 2017 р. – 5,0 тис. грн.
За рахунок цих коштів, у 2017 році було придбано осушувач повітря для 4-го залу музею, вартістю 7,5 тис. грн., а також розроблено інформаційний буклет про Лебедин.
У планах Програм на 2018 рік: заміна котлів системи опалення, капітальний ремонт 2-х залів, заміна огорожі, заміна окремих вікон, встановлення розсувних грат, заміна вхідного блоку, а також виготовлення альбому музею до 100-річчя, інформаційної та туристичної продукції.
Іншим проблемним аспектом в роботі музею була відсутність реклами, в тому числі в інтернеті через веб-сайт. Для покращення ситуації у грудні 2016 року було розпочато роботу над створенням офіційного сайту художнього музею. 18 травня 2017 року під час заходів до Дня музею сайт було презентовано та розпочато його використання. Хто ще не знайомий з ним, його адреса – http://artmuseum.lebedyn.org/ (посилання є на сайті міської ради). При цьому, розробка сайту не коштувала ні музею, ні бюджету жодної копійки. Паралельно із розробкою сайту були створені сторінки музею в соціальних мережах: фейсбук і контакт, наразі активною є лише сторінка на фейсбуці.
Через відсутність реклами, поступово знижувалося число відвідувачів музею, а відтак і надходження коштів від продажу квитків. При цьому, на початок 2017 року склалася ситуація, коли 40 % вартості квитка йшли накладними витратами на його друк. Для вирішення цієї проблеми, в березні 2017 року була переглянута вартість вхідних квитків, що дозволило знизити накладні витрати на друк до 12 %. При цьому зросла відвідуваність музею та надходження від продажу квитків. Реставрація ванн Тернопіль
Якщо за І півріччя 2016 року музей відвідало 2,1 тис. відвідувачів, в тому числі 830 осіб-пільговиків, то за І півріччя 2017 року, їхня кількість склала 2,3 тис., в тому числі пільговиків – 620 осіб. Надходження від продажу квитків зросли з 4,5 тис. грн. до 5,7 тис. грн. По, суті річний план надходжень (5,5 тис. грн.) виконаний за січень-червень 2017 року. За рахунок отриманих коштів, художній музей придбав ноутбук для фондово-облікової роботи (до цього в музеї був 1 комп’ютер 2005 року виробництва), а також замовив виготовлення 2-х енергоефективних вікон для 6-го залу музею.
Для залучення інших коштів, музеєм розроблено 2 проекти на отримання грантових коштів: проект по реконструкції фондосховища та реконструкції підвального приміщення для виставкового залу концептуального мистецтва (грантові програми Посольського фонду США).
Музеєм також започатковано кілька мистецьких, просвітницьких та інформаційних проектів, в т.ч. «Арт-простір» (1 раз на тиждень громадськість знайомиться із одним із експонатів музею), «Музей-школам» (проведення інформаційних заходів на території шкіл), історичний проект «Минуле і сьогодення м. Лебедина», «Туристичний проект». В планах ще 2-3 проекти. Музеєм проводиться виставкова та масова робота. Зокрема, з початку року відкрито вже 8 мистецьких (7 художніх та 1 комбінована) виставок (за 2016 рік – всього 9), проведено 9 масових заходів (до Дня захисту дітей, до Великодня, Дня музею, Дня поезії, Дня Гідності, ін.).
Іншим пріоритетним напрямком роботи є реставрація. На сьогодні 327 музейних предметів потребують реставрації. В 2017 році вдалося домовитися із Національним науково-дослідним Реставраційним Центром України (м. Київ). Після 6 місяців спілкування, Реставраційний центр погодився взяти на безкоштовну реставрацію 2-3 живописних творів у 2017 році та ще кількох у 2018 році. Проте, проблемою є той факт, що для попереднього огляду перед реставрацією, картини досліджуються спеціалістами Центру на базі музею. Тобто необхідно організувати приїзд 3 реставраторів із Києва та їхнє проживання у Лебедині 2 дні, а потім доставку робіт до Києва. За допомогою у цьому питанні, художній музей у березні 2017 року звернувся до одного народного депутата. Була обіцяна допомога, проте вже 3 місяці вийти на контакт з ним не вдається.
Ще однією гострою проблемою музею є рух великовагового (по 20-30 т) транспорту між будівлею музею та РАЦСу. Рух цього транспорту створює вібрації, від яких страждають експонати та південна стіна художнього музею. Вібрації викликають появу тріщини, якими вкрита стеля і стіни вестибюлю, виставкового залу (№8), методичного кабінету, господарських та адміністративних приміщень, що прилягають до південної стіни.
В 2018 році художній музей святкуватиме своє 100-річчя і завдання музею належним чином підготуватися до цієї події. Музей має стати відомим не лише вузькому колу істориків та мистецтвознавців, а й широкому загалу, інструментом залучення туристів до нашого міста, популяризації Лебедина на мистецькій мапі України.
Окрім цього, під час апаратної наради міським головою піднімалося питання ефективного функціонування системи водозабезпечення мешканців міста та благоустрій території.
Відділ з питань внутрішньої політики.