Поезія – це голос людської душі. Вона здатна знаходити відгук у душах інших людей, хвилювати їх, надихати. Часто кажуть, що коли душа не байдужа до світу, до тривог його мешканців, то неодмінно хочеться поділитись своїми думками і почуттями. Саме так і народжуються вірші й проза.
Ось уже понад чверть століття, щороку – 21 березня, відзначається Всесвітній день поезії. До цього дня у мистецькій залі Лебединського художнього музею ім. Б.К. Руднєва, відбувся літературно – музичний вечір «Поезія – це скарб усіх віків, це діамант величиною в слово».
Про тих, хто дарує оточуючим тепло серця, добрий настрій, хто словом доносить до нас красу і велич рідного краю, збуджує замисли і почуття, розповідала ведуча, науковий співробітник музею Алла Подвезько.
Традиційно цього дня своєю творчістю ділися місцеві поети. І послухати дійсно було кого, адже цього дня гості заходу декламували виключно авторські поезії.
Особливо вразила присутніх своїми творами Оксана Миколаївна Мороз – авторка численних віршів, які народжувались з самого дитинства і до сьогодні. Поетичні твори Оксани Мороз зачаровували гостей багатогранністю та різноманітністю тем, які варіювалися від зображення ліричних переживань до глибоких філософських роздумів над сутністю людського буття.
Декламуючи свою поезію, Оксана Миколаївна сказала: «Пишу про те, що відчуваю – про природу, рідний край, про кохання, про родину, є у доробку й присвята мужнім синам і дочкам України, учасникам воєнних подій». Читала ліричні поезії, ділилась поетичними роздумами про життя у «Молитві про Україну», «Доля поета», «Б’ється серце».
Своє слово на літературних читаннях сказала і молода поетеса – Аліна Олександрівна Огієнко. Авторка декламувала твори, у яких молода душа часто бунтує, шукаючи свої шляхи, свої ідеї, відкриваючи давно відкриті істини…Щиро ділилась своїми відчуттями у весняну пору, яка навіває в душі спогади, спонукає до роздумів про життя, природу, квіти. Це відчули гості у віршах «Білосніжне кохання», «Віночок», «Бережіть ліс» та ін.
Поетичне слово здатне проникати в таємниці людської душі. І дуже часто гарні мелодійні вірші перетворюються у пісні, які співають десятками років. В цьому гості заходу, учні 9 класу ЗОШ № 5 переконалися прослухавши пісні у виконанні студенток Лебединського педагогічного училища Надії Леонтьєвої «Сива ластівка» та Нелі Альбіт «Човен». Були вражені чудовим співом учня міської дитячої школи мистецтв Вадима Харова , який виконав «Безмежнеє поле».
В цей день хочеться побажати всім поетам натхнення, радості. Нехай слово, рима і мелодія наповнюють ваші серця добром, надією, вірою та любов’ю, а світ навколо роблять кращим.
Художній музей