26 листопада 2016 року лебединці, разом з усією Україною, схилили голови за жертвами страшного Голоду, якого не знав світ.
Ця трагічна сторінка й сьогодні ятрить незагоєною раною в історії нашого народу. Пам’ять про мільйони втрачених життів, біль сотень тисяч родин і через 83 роки об’єднує громадян України, які щороку в четверту суботу листопада запалюють «свічку пам’яті» та приходять до пам’ятних знаків. Ця пам’ять сприяє суспільній злагоді та порозумінню між людьми, об’єднаними спільним болем минулого і надією на майбутнє.
У нашому місті кілька сотень лебединців прийшли на траурний мітинг до Меморіалу Скорботи «Жертвам Голодомору 1932-1933 рр.», аби віддати шану невинним жертвам голоду. Серед присутніх багато було представників молоді, жителі міста та представники влади.
Учні міських шкіл тримали в руках по п’ять колосків, символізуючи цим народну назву репресивного «Закону про п’ять колосків» часів Голодомору.
Звернувся до лебединців міський голова Олександр Бакликов. Він закликав вшанувати пам’ять усіх, чий стогін і досі відлунює українська земля, всіх, у кого було відібрано право жити – голодом, колективізацією, сталінськими катівнями, розстрілами. «Сьогодні голос заморених голодом мільйонів жінок і чоловіків, дітей волає з надр української землі до сумління наших сучасників, благає про пам’ять, справедливість та милосердя», – підкреслив очільник міста.
«Цей день має об’єднати у великій скорботі усіх нас, незалежно від національності і мови спілкування, віросповідання чи місця проживання. Бо той страшний голод не робив між людьми різниці за цими ознаками», – відзначив депутат Сумської обласної ради Валерій Чалий.
Найбільшою та найстрашнішою трагедією українського народу, назвав Голодомор 1932-1933 рр. історик, краєзнавець та директор спеціальної школи-інтернат Анатолій Удод. «За масштабом, жорстокістю, цинізмом і організованістю з боку влади та наслідками для майбутніх поколінь він не має аналогів в історії людства. Демографічна катастрофа посіяла в душах мільйонів людей фізіологічне почуття страху, безповоротно вплинула на генофонд нації».
Мітинг завершився хвилиною мовчання в пам’ять про загиблих, під час якої учні загальноосвітніх шкіл міста запалили свічки, побудовані у вигляді Герба України.
Під українські пісні, у виконанні артистів міського відділу культури, лебединці поклали до Меморіалу квіти та житні колоски.
Вічна пам’ять загиблим!
[layerslider id=”186″]
Відділ з питань внутрішньої політики