Художники Лебединщини

Наприкінці травня загін «Пошук» (учні 6-го класу ЗОШ № 6 I—III ступенів) центру позашкільної освіти під керівництвом Безуглої І.Д. пройшов туристичним маршрутом «Художники Лебединщини». Маршрут був розроблений молодшим науковим співробітником Аксененко Л.Л. на базі центру туристичної інформації, який існує при художньому музеї  ім. Б.К. Руднєва.  Для кращого ознайомлення з історією нашого міста розроблені такі  маршрути:

  • Лебединська Шевченкіана;
  • Оглядова екскурсія по місту;
  • Церковні дзвони;
  • Ми пам’ятаємо;
  • Герої Лебединщини у роки Другої Світової війни.

Діти побували біля будинку Ю.М. Бразоль-Леонтьєвої, живописця і скульптора (вул. Петропавлівська).  Роботи Юлії Миколаївни експонувалися в Петербурзі, Москві та Харкові і на всесвітніх виставках, маючи там успіх. Її колекція налічувала не одну сотню оригінальних полотен українських художників і її власних робіт. Влітку 1918 року відбулася її персональна виставка в Лебедині, у приміщенні чоловічої гімназії (нині педучилище). 37 робіт  талановитої землячки знаходяться в Лебединському художньому музеї.

Зацікавив дітей і будинок Олексія і Максима Залеських, у якому побував Т.Г. Шевченко (вул. Першогвардійська). Тарас Григорович завітав у наш край на хутір Лихвин (зараз село Лифине) на запрошення поміщика Д.О. Хрущова. Гостюючи у Хрущових, Шевченко намалював 2 малюнки олівцем «У Лихвиному» і подарував господарям. Усього збереглося 835 творів Тараса Григоровича, що дійшли до нашого часу в оригіналах і частково у гравюрах на металі і дереві, а також у копіях, що їх виконали художники ще за життя Шевченка. Понад 278 втрачених і досі не знайдених робіт.

4069

Не були обділені увагою і талановиті брати Василь і Федір Кричевські (будинок їхнього дідуся по матері Григорія Тоцького розташовувався на вул. Миколаївській,  саме в ньому народився молодший брат Федір).

Василь Григорович був живописцем і графіком, художником театру і кіно, архітектором, професором, почесним доктором мистецтвознавства, заслуженим діячем мистецтва УРСР. Як графік він оформив понад 70 українських видань, автор проектів Малого і Великого Державних Гербів Української Народної Республіки (УНР), Державної Печатки УНР, грошових банкнот, поштових марок. Василь Григорович самостійно розробляв деякі проекти шкіл і приватних будівель. Є автором нового архітектурного стилю — так званого «українського модерну». За модерний стиль, витворений на основі історичної спадщини народу, його назвали «батьком української архітектури». Його талант виявився також у килимарстві, вибійці, кераміці… Працював як театральний декоратор, оформляв українські кінофільми. За універсальність талантів його сміливо можна назвати «українським Леонардо да Вінчі ХХ століття». Близько двох десятків його робіт знаходиться у Лебединському художньому музеї.

Федір Григорович був живописцем, професором, педагогом, почесним доктором мистецтвознавства, заслуженим  діячем мистецтв УРСР. Один  із засновників вітчизняної реалістичної школи живопису Федір Григорович відіграв помітну роль у мистецькому житті України від початку ХХ століття до Другої Світової війни. Синтез мистецьких надбань Європи, орієнтир на прикмети національної живописної школи перейшли у власний стиль, у якому Федір Григорович досяг висот професіоналізму. Експонент багатьох міжнародних і всеукраїнських виставок. Одна його картина знаходиться у ЛМХМ ім. Б. К. Руднєва.

Однією з найоригінальніших споруд (на вул. Леоніда Батютенка) є будинок Басанця Олександра Дмитровича. Він є живописцем і педагогом, заслуженим діячем мистецтва УРСР, професором. Працює в галузі станкового живопису, зокрема у жанрах тематичної картини й пейзажу. Творчість Олександра Дмитровича, особливо в жанрі пейзажу, притаманні висока живописна культура, артистична вишуканість виконавчої манери. Учасник  республіканських художніх виставок.

Місто Лебедин має цікаву історію, культуру, талановитих і  творчих  земляків.

Ми раді приймати у себе туристів, яких цікавить історія нашого міста.

Лебединський художній музей ім. Б.К. Руднєва