22 квітня в Лебединському художньому музеї імені Б.К. Руднєва відкрилася виставка творів живописця, уродженця м. Суми Віктора Олексійовича Грицая (1939-1979). В експозиції експонуються 23 картини. Першими гостями вернісажу стали учні 10-го класу Лебединської СШ №7.
Цікаву розповідь про життя і творчість Віктора Грицая зробив його родич Павло Павлович Пруткевич. Добрі слова про художника і виховну роль його мистецтва секретар ради Людмила Химич. Ініціатором та організатором виставки стала онука живописця -Валерія.
Перші шляхи в світ мистецтва юний Віктор Олексійович зробив у Сумській образотворчій студії Бончевського. Потім закінчив Одеське художнє училище. Далі працював два роки науковим співробітником Сумського художнього музею, ставши автором його об’ємного путівника. Пізніше, після п’ятирічного навчання, завершує в числі кращих студентів монументальне відділення Київського художнього інституту під безпосереднім керівництвом видатної художниці Тетяни Нилівни Яблонської. Знову повернення в рідні Суми і призначення на посаду керівника художніх фондів. Життя митця обірвалося в 40 років після тяжкої хвороби в «місті біля моря» – Одесі.
Ще під час навчання в сумській художній студії Грицай познайомився з красунею – натурницею Раїсою Іванівною, в яку закохався і яка стала його дружиною. Вона була його музою і він виконав багато її портретів. На виставці глядачі можуть насолоджуватись спілкуванням з чудовими портретами – «В червоному жакеті» (1968), «В зимовому вбранні» (1978). Душевністю і теплотою проникнуті полотна майстра – автопортрет «Художник і муза» (1978), твір «Сімейний портрет» (1977), де зображені мама художника та його донька. В портретному жанрі відчувається доброта й щирість митця.
На пленерах Грицай створив багато ліричних пейзажів рідної Сумщини – «Берізки», «У лісі»(1971), «Молоді деревця»(1970), «Копиця сіна» (1972), «Біля річки» (1972). Річкові пейзажі, сільські околиці, галявина лісу. Безкінечні білі снігові простори і яскраво синє небо. Рожеві сніги – чисті, як душа художника. Ці етюди прості по звучанню, їх сюжети дуже зжаті й скромні. Але в цьому й проявляється вміння бачити світ,чути його,бути відкритим до його сприйняття і захоплення ним. Авторська щирість й невимушеність пронизують кожен мазок і кожне полотно.
Своєрідна картина побутового жанру «Веселка» (1976). Двоє молодих закоханих людей – хлопець і дівчина – на фоні яскравої весняної зелені і квітів. Цей твір буквально випромінює щастя, радість і кохання, все найкраще, що існує на світі.
Дуже красиві натюрморти – «Ромашки»(1973), «Півонії»(1966), «Осінній натюрморт» (1977). В роботах цього жанру, як і в інших творах митця, домінує улюблений автором червоний колір. Художник любив життя, все цікаве в ньому, творив прекрасне і дарував його людям.
Лебединський художній музей ім. Б.К. Руднєва