Напередодні ювілею початку заповідної справи Сумщини, адже саме 13 липня 1928 року, коли постановою президії Сумського округового виконавчого комітету унікальна територія була оголошена заповідником місцевого значення, євроклубівці “MAYFLOWER” разом з координаторкою євроклубу Наталією Логвиненко і вчителькою біології та хімії Тамарою Хижняк відвідали одне із семи чудес Сумської області, перлину Лебединської громади – природний заповідник “Михайлівська цілина”.
Історична довідка. У 1741 році граф Капніст придбав ці землі у своє володіння і почав розводити на них породистих рисаків. Луки представляли собою прекрасне місце для випасу. У 1928 році графські землі розділили на кілька частин і одну з них оголосили заповідником. Через 33 роки Михайлівську цілину об`єднали з такими заповідниками: Кам`яні могили, Стрілеча і Хомутовський степи, створивши єдиний Український степовий природний заповідник. На початку 21 століття заповідник «Михайлівська цілина» був відділений від трьох інших і значно збільшений в розмірах. Надбанням заповідника стали понад 500 найменувань трав, деякі з них занесені до Червоної книги України. У 1947 році заповідник отримав статус загальнодержавного значення. Пізніше, в 1951 році, його передали в підпорядкування Академії наук УРСР, а саме – інституту ботаніки. Десять років потому «Михайлівська цілина» стала північною філією Українського степового природного заповідника, а вже у 2009-му рішенням Сумської обласної ради на території охоронної зони «Михайлівської цілини» створений ботанічний заказник місцевого значення «Катеринівський» (площа – 773,1 га), який разом із ботанічним заказником місцевого значення «Саївський» (9,5 га) увійшли до складу природного заповідника як самостійної установи.
У кінці цього ж року указом президента України (№1035/2009 від 11.12.2009 р.) він був переданий із відділення Українського степового заповідника НААН України – в управління Міністерства екології та природних ресурсів та набув статусу окремої природоохоронної установи: природного заповідника «Михайлівська цілина». У 2018 році завдяки наполегливій спільній роботі органів державної влади та місцевого самоврядування, науковців і громадськості створено адміністрацію природного заповідника «Михайлівська цілина». Нинішня площа заповідника «Михайлівська цілина» – 882,9 га. Примітний тим, що тутешні лучні землі ніколи не були зорані. Пласт родючого ґрунту – три метри завглибшки. Завдяки рослинам, що тут ростуть і цвітуть у різний час, степ протягом літа до 14 разів вдягається у різноманітні кольори. Він був створений з метою охорони та збереження єдиної на Україні ділянки типового лугового степу, а також унікальних лісових та водно-болотяних природних комплексів Українського Полісся. Раніше луговий степ був досить поширений в лісостепу України, однак з часом він був розорений і зберігся тільки тут. Заповідник має найпотужніший у світі шар чорноземів товщиною до 3 м. Тому не дивно, що рослинний світ «цілини» досить різноманітний. Всього зареєстровано тут 493 видів рослин, притаманних для південних та північних степів. Найбільш поширеними у цій місцевості є різнотравнево-тирсові та різнотравнево-типчаково-тирсові рослинні угруповання, які ростуть на сході та південному сході заповідника. В цій «цілині» розповсюджені дзвоники, широколисті злаки (куничник, пирій, стоколос безостий). Часто трапляються звичні для українців: волошка, льон, ромашка, а бувають і рідкісні рослини: анемона лісова, астрагал, брандучка, голубчик боровий, горицвіт весняний, дельфіній клиноподібний, ковила, півники угорські, сон широколистий, чин панонський, шавлія (лучна та поникла), шолудивник степовий. Аж 13 видів рослин та грибів заповідника – занесені до «Червоної книги України». Вовк, заєць русак, кабан, косуля, лисиця руда, лось, дикі кози (сарни), дрібні гризуни та птахи – всі вони населяють цей регіон. Цікавим і унікальним є біорізноманіття заповідника. Його флора нараховує 609 видів судинних рослин. 175 видів степових, 13 лучних, 90 водно-болотних, 62 лісових. Тут зростають рослини, занесені до Червоної книги України: брандушка різнобарвна, горицвіт весняний, сон розкритий, декілька видів ковили (волосиста, пірчаста, рябчик). Із рідкісних грибів тут виявлено зморшок степовий та печерицю таблитчасту. Загалом з-поміж судинних рослин, занесених до Червоної книги України, на теренах заповідника виявлено ще 14 видів, серед яких два види включено до Червоного списку Міжнародної спілки охорони природи, один вид – до Європейського Червоного списку, три – до додатку Бернської Конвенції. У тваринному світі Михайлівської цілини мало великих тварин. Фауна природного заповідника представлена типовими для регіону видами: лисиця, вовк, козуля, дикий кабан, заєць-русак, ласка, куниця. Однак тут мешкає близько 20 видів тварин та комах, занесених до Червоної книги України: мишівка степова, тушканчик великий, горностай, мідянка звичайна, сорокопуд сірий, лунь лучний, ксилокопа звичайна, махаон, джміль лезус, стрічкарка орденська малинова, стрічкарка блакитна. Взагалі світ комах степу дуже багатий – понад 1000 видів. Із метеликів найпоширеніші дрібні голубянки та білі капустянки, сонцевик будяковий, совки. Привертають до себе увагу малопомітні рожевокрилі, блакитнокрилі, сірі та зелені коники. Особливо багато в степу бджіл і джмелів, що забезпечують перехресне запилення рослин.
Євроклубівці побували у польовому офісі природного заповідника, у садибі зеленого туризму поблизу заповідника у с.Великі Луки, пройшли екологічною стежкою, насолоджуючись цікавою розповіддю про історію створення природного заповідника, про барвисте цвітіння степового різнотрав’я, зробивши на згадку неймовірні світлини, дізналися про унікальність біорізноманіття заповідника, покуштували смачнющих суничок та посмакували польовою кашею. Євроклубівці мали змогу не лише відпочити, а й дізнатися про унікальний природний заповідник “Михайлівська цілина”, про флору та фауну Лебединщини і вкотре переконалися, яким дивовижним є кожен куточок України, який потрібно любити, оберігати і цінувати.
Захід відбувся за підтримки Представництва Європейського Союзу в Україні, “Інформаційна підтримка Представництва ЄС в Україні” у межах проєкту переможців Всеукраїнського конкурсу проєктів євроклубів.
Президентка євроклубу “Mayflower” Дар’я Черняєва
Фото Наталії ЛОГВИНЕНКО
Прямуємо разом з Euroquiz.org.ua #StandWithUkraine