Поняття мобінгу не існувало в українському правовому полі й, відповідно, покарання за нього не передбачалося, а кваліфікувати ці дії як дрібне хуліганство було досить складно. Наприкінці минулого року Президентом України було підписано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» (№ 2759-IX від 16.11.2022).
Таке вдосконалення чинного законодавства та наближення рівня захисту трудових права до європейських та світових стандартів стало значним позитивним кроком у додатковому гарантуванні прав працівників та службовців.
Норми закону чітко регламентують як визначення мобінгу, так і встановлюють відповідальність керівників та, навіть, окремих працівників (представників трудових колективів) за вчинення дій направлених на вчинення тиску щодо працівників.
Так, відтепер законодавством визначено, що мобінг (цькування) — це систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.
Формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є:
створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);
безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);
нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту;
нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;
безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);
необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.
Вчинення мобінгу (цькування) заборонено.
Також у Кодексі України про адміністративні правопорушення визначено покарання за мобінг.
Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду.
У законі «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» мобінг відноситься до форм дискримінації.
Також Законом України «Про колективні договори та угоди» встановлюється, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: заходи, спрямовані на запобігання, протидію та припинення мобінгу (цькування), а також заходи щодо відновлення порушених внаслідок мобінгу (цькування) прав.
Виходячи з наведеного, з метою вдосконалення колдоговірної робити та посилення ролі колективних договорів у регулюванні соціально-трудових відносин, рекомендуємо внести зазначені положення до колдоговорів окремими пунктами або розділом, яким(и) передбачити зобов’язання роботодавця щодо утримання від перелічених законодавством дій (бездіяльності), та зобов’язання профспілкового комітету з контролюючими, представницькими та методично-роз’яснювальними повноваженнями.