Кричевський Василь Васильович (1901-1978)
Розмір: 17,5 х 32,0 см
Картон, олія
В колекції: з 1998 року
Інколи кажуть, що для того щоб змінити свою долю – потрібно змінити місце проживання. Можливо саме тому багато українців у ХХ столітті з політичних, релігійних чи економічних причин відправлялися шукати кращої долі не лише до близької та знайомої Європи, а й в далеку, таємничу, але сповнену можливостями Америку. Дехто зміг втілити там свою мрію, і за рахунок працелюбності й таланту став відомим та успішним.
Серед таких емігрантів був живописець і графік Василь Васильович Кричевський – молодший син Василя Григоровича Кричевського, який зажив слави не тільки у нашій країні, а й за кордоном. Його біографія, наче пригодницький роман, в якому було місце творчим досягненням і трагічним випадкам, ризику і завзятості, коханню та славі.
Працював художник у галузі портрета, пейзажу, книжкової ілюстрації. Народився у Харкові. Закінчив Київський художній інститут (1923), де навчався у батька. Працював на Одеській та Київській кіностудіях, оформив 16 фільмів, у тому числі «Земля» Олександра Довженка. Згодом захопився станковим живописом. З 1949 жив і працював у США, де був почесним членом Об’єднання мистців-українців Америки.
Василь Кричевський брав участь у збірних та персональних виставках у Європі (Прага, Мюнхен, Регенбург), Америці (Нью Йорк, Сан Франциско, Філадельфія), Канаді (Торонто, Монреаль). Він автор образу Божої Матері – Світлої Оселі Вигнанців Бездомних, яку подарував українській автокефальній церкві Св. Трійці у Нью Йорку.
Яскравість, експресія, несподівані кольори — те, чим одразу приваблюють картини Василя Кричевського. Кажуть, американські колекціонери й зараз залюбки купують на аукціонах невеликі полотна цього рішучого колориста. Також оригінальні картини Василя Кричевського, особливо його раннього (українського) періоду, становить велику рідкість й на батьківщині художника.
Серед останніх – невеликий пейзаж «Крим» із лебединської колекції, виконаний в середині 1930-х. Це період, коли художник викладав у Київській художньо-промисловій школі та часто навідувався до Криму, де з задоволенням писав гірські пейзажі.
Використовуючи відмінне знання перспективи Кричевському вдалося переконливо передати і глибину гірської ущелини з вузькою дорогою, і висоту далеких скелястих гір, завдяки чому картина здається об’ємною. Крізь темну раму гір, зображених на різних планах, погляд глядача спрямовується вперед і вгору, де на тлі ніжно-блакитного, прозорого неба здіймаються величні та недосяжні гірські вершини. Освітлені сонцем жовті камені на передньому плані, йдуть вдалину по ущелині темно-зелені чагарники, створюючи необхідне відчуття об’єму; сонце падає також на зелень кущів і дерев, висвітлюючи їх золотистою мозаїкою.
Особливо майстерно Василь Кричевський зобразив небо і хмари, досконало компонуючи сюжет, де так відчутне саме його, В. Кричевського, бачення й відчуття стану природи, ніжність і соковитість кольорів, загальний піднесений, радісний настрій — усе те, що так відповідало вдачі митця.
Картина відрізняється багатством фарб; в ній присутні і поетичний романтизм, і легкість, і матеріальність. Краса Кримських гір передана Василем Кричевським з любов’ю та умінням.
Ближче познайомитися з «Кримом» Василя Кричевського, а також іншими роботами представників творчої родини Кричевських можна в Лебединському міському художньому музеї ім. Б.К. Руднєва. Музей знаходиться за адресою: м. Лебедин, пл. Волі, 17, тел. 2-18-81. Сайт музею – http://artmuseum.lebedyn.org/
Художній музей