Сьогодні у Лебедині відбулася особлива та хвилююча подія — відкриття меморіальної дошки на честь загиблого воїна, уродженця міста – старшого сержанта Сергія КУЛЯБКИ, який героїчно віддав своє життя, захищаючи Україну від російської агресії. Цей день став не лише знаком глибокої скорботи, але й виявом вдячності, яку місто зберігатиме у своїй пам’яті назавжди.
Командир гармати самохідного артилерійського взводу самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону старший сержант Сергій Іванович Кулябка проходив службу у лавах Збройних сил України з 12 травня 2021 року. Без жодних вагань хоробрий воїн взяв зброю до рук і став на захист рідної землі. Брав участь у військових діях зі звільнення від окупантів Сумщини, Донеччини, Луганщини, Харківщини. Загинув Герой 3 вересня 2024 року. А вдома на нього чекала дружина та двоє доньок.
Меморіальну дошку встановили на фасаді школи №1, де навчався герой. Саме тут пролягали перші стежки його дитинства, звучав щирий сміх на перервах, будувались мрії про майбутнє. Тепер ця школа назавжди зберігатиме пам’ять про свого випускника, який став символом мужності, гідності й самопожертви.
На церемонії були присутні його рідні — згорьовані, але горді, його друзі, побратими, представники місцевої влади, учні, вчителі, небайдужі мешканці Лебедина.
Перший заступник міського голови Ольга ЗІКЄЄВА, виступаючи перед громадою, не приховувала хвилювання. У її голосі звучала щира скорбота, адже знала Сергія особисто, часто разом вирішували важливі питання. «Ми схиляємо голови перед вашою втратою, – звертаючись до родини говорила вона, – Слова безсилі, щоб втамувати ваш біль. Сергій Іванович був надійною опорою для своєї родини. Це — велика втрата для всієї громади, побратимів, бо постійно опікувався ними, їхніми проблемами та потребами, завжди відкритий до спілкування, готовий підставити дружнє плече. Сьогодні ми не просто відкриваємо меморіальну дошку — ми викарбовуємо у серці міста пам’ять про нашого земляка, сина Лебедина, який став воїном світла, що до останнього стояв за нашу свободу. Його ім’я залишиться навіки серед нас, у наших серцях, у майбутньому наших дітей».
Слова співчуття та підтримки рідним і близьким висловили заступник начальника ІІ відділу Сумського РТЦК та СП (м. Лебедин) Ярослав ШЕВЧЕНКО та заступник командира дивізіона 27 реактивної артилерійської бригади майор Роман ТИТОК.
Згадувала загиблого захисника, як спокійного, виваженого, дисциплінованого, що ніколи не підвищував голос, але завжди діяв рішуче, доброзичливого, відповідального, активного по життю, директор школи Наталія Прокопченко. Вони студентами одночасно здобували педагогічну освіту. А нині, як директор школи, депутат міської ради, говорила про те, що наш обов’язок – не забути жодного імені тих, хто віддав за незалежність, волю України найдорожче – своє життя. І на цих прикладах патріотизму, мужності, жертовності ми маємо виховувати майбутні покоління.
Кожен виступ був проникливим, щирим. У кожному слові — туга, гордість, вдячність. В очах дорослих — біль втрати, а в очах дітей — усвідомлення, що свобода має ім’я. І це ім’я — їхній земляк, їхній герой.
Почесне право відкрити меморіальну дошку надали родині загиблого і першому заступнику міського голови. Після цього присутні вшанували пам’ять загиблого хвилиною мовчання та поклали квіти до пам’ятного знаку.
Музичне оформлення траурного мітингу забезпечили працівники міського відділу культури і туризму. Пісні у виконанні Марини Зініної, Ірини Балаби, Олени Листопад були присвячені воїнам, які стали янголами на небі. Звуки пісень – ніби крик душі, що втрачає найдорожче, а голоси співачок – ніби перепліталися з вітром, що торкався меморіальної дошки, — так, наче сама душа загиблого була поруч.
