Свято народного українського одягу щорічно проводиться у третій четвер травня. Святкують його не тільки в Україні, а по всьому світі – як серед української діаспори, так і серед іноземців.
Вишиванка — це традиційна українська вишита сорочка, яка має глибоке культурне, історичне та символічне значення. Кожен орнамент, візерунок і колір має своє тлумачення:
- червоний символізує любов та життя,
- чорний — землю та силу,
- зелений — відродження,
- білий — чистоту.
Вишиванки бувають чоловічі, жіночі, дитячі, святкові та повсякденні. Вони різняться залежно від регіону — наприклад, полтавська вишивка — ніжна біла, буковинська — багатобарвна, а гуцульська — геометрична та контрастна. Сьогодні вишиванка — це не лише елемент національного вбрання, а модний, патріотичний символ, який українці носять із гордістю. У День вишиванки 2025 ця сорочка перетвориться на одяг єднання, який нагадує: ми — нація з тисячолітньою культурою та незламним духом.
День вишиванки — це національне, але неофіційне свято, яке з’явилося у 2006 році з ініціативи студентів Чернівецького національного університету. Воно стало символом єдності українців, їхньої ідентичності, традицій та культури. У цей день українці в різних куточках світу одягають вишиванки на роботу, до школи, університетів чи просто на прогулянку, щоб показати свою приналежність до української нації.
Як відрізняється орнамент вишиванки по регіонах
У День вишиванки в Україні варто знати, що візерунки сорочок мають регіональні відмінності. Наприклад, на півночі України (Полісся) вишивка ніби імітує ткацтво, тобто є локальні смуги візерунків, зокрема, ромбів. Інколи навіть тяжко зрозуміти, – сорочка ткана чи вишита.
На північно-східній частині нашої країни є багато вишивки білим по білому, але вона є і в інших регіонах, до прикладу, на Черкащині. Але мотиви між собою відрізняються, наприклад, черкаські елементи вишивки виразні, укрупнені, а чернігівські – дрібні.
Для сходу також властива вишивка білим по білому, решетилівка з вирізуванням та лиштвою – місцевим різновидом гладі.

На західній частині України є багато вишивки вовною, є також вишивка по брижах (наносили орнаменти на дрібні складочки). Але вишивка по брижах була і в Луганській області, і на Поділлі.
На материковий південь України, на думку мистецтвознавиці, впливала кримська вишивка. Зокрема, для півдня характерна двостороння вишивка.
Що означають візерунки вишиванки
З одного боку, станом на кінець 20 століття вишита сорочка стала символом нашої ідентичності, українськості, а з іншого – нашої готовності активно боронити свою ідентичність.
Дослідники говорять про те, що вишивка завжди мала оберегову функцію. Тобто просто нанесений голкою на тканину стібок червоною чи іншою ниткою вже виконував функцію оберега.
Зараз проблемно з’ясувати конкретне значення якогось орнаменту на вишиванках та його символізм. Ще наприкінці 19 століття етнографи фіксували, що люди під час вишивання казали: напевно, ті візерунки щось означали, але вони не пам’ятають, що саме. Саме тому зараз важко з’ясувати точну функцію якогось мотиву на вишитій сорочці.
На українській вишиванці є різні символи і їхнє тлумачення може змінюватись. Кожне покоління може надавати символу того значення, яке для нього є актуальним.
В основі більшості українських орнаментів на вишиванках є ромб. За словами вченого Бориса Рибакова, цей символ походить з Трипілля та символізує поле.

Є також чимало міфів про вишиванки, зокрема, що якісь можна одягати лише одруженим, а деякі не можна носити, бо ніколи заміж не вийдеш. Це усна народна творчість, яка не підтверджена фактами.