З настаннням весни та сухої погоди у Лебединській громаді почастішали пожежі в екосистемах, основною причиною виникнення яких є самовільне випалювання сухої рослинності громадянами, необережного та халатного поводження з вогнем, порушення вимог пожежної безпеки, що у подальшому призводить до масштабних пожеж.
Як наслідок, на ліквідацію таких пожеж громада витрачає значні матеріально-технічні резерви, які є необхідними у теперішній нелегкий час. Незважаючи на численні застереження, населення продовжує нехтувати заходами пожежної безпеки.
Лебединська міська рада закликає вас суворо дотримуватися правил пожежної безпеки та не провокувати пожежі в природних екосистемах. Перш за все, не слід випалювати суху траву та сміття на присадибних ділянках, розводити відкритий вогонь поруч із господарчими будівлями, а також залишати недопалки та сірники на сухій трав’янистій підстилці.
Пам’ятайте, що спалювання сухостою може спричинити тяжкі наслідки, такі як руйнування родючого шару ґрунту, загибель тварин, а також неконтрольоване поширення вогню.
Нагадуємо, що згідно чинного законодавства, порушники правил пожежної безпеки нестимуть адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення за самовільне спалювання рослинних решток на громадян накладається штраф у сумі від 3060 до 6120 грн, а на посадових осіб від 15300 до 21420 грн.
Порушення вимог пожежної безпеки в лісах тягне за собою накладення штрафу на громадян від 1530 до 4590 грн, на посадових осіб – від 4590 до 15300 грн.
За знищення або пошкодження лісу вогнем для громадян передбачено штраф у сумі від 4590 до 15300 грн, для посадових осіб – від 10710 до 30600 грн.
Спалювання зелених відходів є надзвичайно небезпечною для здоров’я людей, адже під час спалювання дим містить окиси азоту, чадний газ, важкі метали та інші небезпечні канцерогенні сполуки, спалювання зелених решток також несе чималу шкоду довкіллю. Горіння сухої трави призводить до пожеж, руйнує грунтовий покрив та знищує цілі екосистеми, частиною яких є безліч рослин, тварин та мікроорганізмів.
Що ж робити з зеленими залишками? Компостувати. Ця практика має чимало позитивних наслідків для громад та довкілля. По-перше, компостування зменшує обсяг відходів, що потрапляють на полігони. В середньому до 50% побутового сміття – це органічні відходи, які можуть бути перероблені в корисний компост, зменшуючи навантаження на звалища та скорочуючи потребу у створенні нових полігонів.
По-друге, компостування покращує якість ґрунтів та підтримує екосистеми. Отриманий компост збагачує землю поживними речовинами, підвищує її родючість, сприяє утриманню вологи, зменшує ерозію та необхідність у хімічних добривах, що позитивно впливає на довкілля.
По-третє, компостування допомагає скоротити викиди парникових газів. Розкладання органіки на полігонах створює метан – потужний парниковий газ. Натомість контрольоване компостування значно зменшує ці викиди та сприяє боротьбі зі змінами клімату.
По-четверте, компостування має економічні переваги. Воно дозволяє громадам знижувати витрати на вивезення та захоронення сміття, створює нові робочі місця, а також дає можливість продавати компост або використовувати його для озеленення та аграрних потреб, замінюючи дорогі добрива.
По-п’яте, компостування сприяє екологічній освіті та згуртуванню громади. Учасники програм компостування стають більш екологічно свідомими, активно залучаються до вирішення місцевих проблем, покращують санітарний стан своїх дворів та міст, а також підтримують розвиток культури роздільного збору відходів.
Таким чином, компостування є ефективним екологічним рішенням, що приносить комплексні екологічні, економічні та соціальні вигоди для громади, міста та країни загалом.