Урочисті заходи до 211-ї річниці з дня народження Великого Кобзаря відбулись на Лебединщині.
Одним із таких грандіозних, новітніх та дебютних став спільний проєкт закладів культури міської громади «У Шевченка душа, як голос віків». У ньому взяли участь кращі солісти і творчі колективи міського будинку культури, міського центру культури і дозвілля, школи мистецтв.
Розпочався творчій захід піснею «Летить галка через балку» у виконанні зведеного хору співаків під музичний супровід оркестру школи мистецтв. Неперевершено професійним і потужним було звучання цього твору з великої сцени будинку культури. Не менш потужно, глибоко, ніби торкаючись усіх струн душі і серця, виконав пісню «Думи мої, думи» Сергій Касьянов.
Вже більше двох століть поезія Тараса Шевченка для всіх українців є заповітним дороговказом, адже їй притаманні безмежна глибина і пронизлива актуальність. Крізь віки його твори звучать, як музика душі, а кожне слово відображає біль, надію нашого народу, його незламний дух. Саме так звучали й інші Кобзареві твори: «У перетику ходила» – від народного аматорського вокального ансамблю «Лебедина пісня» (керівник Станіслав Фоменко), «У нашім раї на землі», «Соната» – від Олени Листопад (акомпаніатори Павло Шеремет, Надія Деменко), «Зацвіла в долині» – від дуету Марини Зініної та Ірини Балаби, «Реве та стогне Дніпр широкий» – від народного аматорського хорового колективу (керівник Надія Деменко, концертмейстер Олександр Деменко). Цікавим та креативним рішенням стала презентація зі сцени відомого твору «Думка» у поєднанні творчих жанрів – вокального співу (жіночий вокальний ансамбль) та хореографії (народний аматорський ансамбль танцю «Калейдоскоп», керівник Маргарита Осіпова). Чуттєво прочитав вірш «Мені однаково» Руслан Коханов.
Творчість Тараса Григоровича Шевченка – це невичерпний спадковий скарб українського народу, яким захоплюються люди різних епох, різних часів, різних країн. Вона знаходить мотиваційне відображення в роботах інших митців. Місцева поетеса Оксана Мороз присвятила величному Генію вірш «Заповіт Кобзаря», який згодом поклав на музику Сергій Шульов, а нині ця пісня гордо звучить у виконанні аматорського вокального ансамблю «Лебедія» (керівник Сергій Шульов), як доказ того, що Кобзареве слово – завжди живе, пам’ять про нього – вічна.
Слава нашим мужнім захисникам, завдячуючи кому ми маємо змогу проводити подібні творчі заходи, виховувати любов до Батьківщини у підростаючого покоління українців!
