Великий патріот, український композитор, який за своє життя не написав жодної пісні російською мовою, один із основоположників української естрадної музики – Володимир Івасюк.
У Лебедині, на базі міського краєзнавчого музею, відбувся мистецький захід, присвячений життєвому шляху і творчості композитора, музиканта, співака Володимира Івасюка. Послухати відомі різним поколінням, такі милі серцю, приємні душі пісні зібрались представники місцевих громадських об’єднань «Надвечір’я», «Фенікс», депутати та просто фанати.
4 березня Володимир Івасюк відзначив би свій 76-й день народження. За фахом медик, а за покликанням — скрипаль, піаніст, віолончеліст, гітарист і автор пісень. Автор більше як 100 пісень, 53 інструментальних творів. Творчість Івасюка тривалий час заборонялась радянською владою. Феномен його полягає в тому, що у ті дійсно тяжкі часи він давав виклик ось цьому життю, вимогам того часу, говорив тільки українською, і писав українською, і намагався донести все українське людям, а не так, як цього вимагала радянська система. Попри тиск КДБ, Володимир Івасюк усе своє життя продовжував писати українською та популяризувати нашу культуру за кордоном. Це був ніби його виклик часу й владі, і за це він поплатився своїм життям. Життя Володимира Івасюка трагічно обірвалось у віці 30 років. Він загинув за невстановлених обставин, а матеріали справи досі засекречені.
Почали захід із вшанування пам’яті загиблих захисників України, які принесли в жертву свої життя заради щасливої долі рідної держави.
З матеріалами біографії та творчого шляху українського музиканта ознайомила присутню аудиторію незмінна ведуча культурно-мистецьких заходів Марина Зініна. Разом переглянули документальне відео про нього з архівного фонду Міністерства культури. Потім звучали пісні з репертуару Івасюка у виконанні солістів Лебединського міського будинку культури: Марини Зініної, Ірини Балаби, Сергія Касьянова та ансамблю «Оксамитові зорі».
Хто не знає «Водограй», «Я піду в далекі гори», “У долі своя весна”, “Пісня буде поміж нас”, «Червона рута»..?Пісні Володимира Івасюка живуть і зараз, звучать сьогодні і залишаються популярними, їх знає молодь, а музичні твори переспівують сучасні композитори. В них не просто образи – калина, гори і полонини, а справді ті відчуття, яких не вистачало радянській людині.
Володимир Івасюк сприяв у перетворенні української естрадної пісні у популярний мистецький продукт серед широкого загалу населення. Це вивело нашу пісню на високий рівень, що позбавило міфу про її неповноцінність.
Його посили актуальні й зараз, а пам’ять про нього житиме вічно, оскільки його пісні стали наскільки популярними, що увійшли до когорти національного надбання. Тож не забуваймо про людей, завдяки яким збереглась і поширилась українська культура. Саме вони своєю діяльністю створювали підґрунтя для створення незалежної Української держави.
