ЄДНІСТЬ ДАРУЄ НЕПЕРЕМОЖНІСТЬ

Під такою назвою провели 21 січня «круглий стіл» у міському краєзнавчому музеї, присвячений Дню Соборності України. Обговорити питання, що виникали роками навколо ідеї соборності, зібрались місцеві досвідчені історики, краєзнавці: Ігор Білоножко, Анатолій Удод, Володимир Кравченко, Сергій Венгеровський та співробітники музею.

Захід, присвячений державному святу, розпочали з Державного Гімну.

Історичний екскурс у далеке минуле, повернувшись до самого поняття «соборність», його суті, значення, витоків і розвитку української соборності ще з ІХ століття, з часів правління Володимира Великого, як взаємопов’язані між собою соборність і становлення української державності, провів Ігор Білоножко.

Потім обговорення теми продовжилось усіма учасниками зустрічі. Знавці історичних подій і фактів підкріплювали, доповнювали, ніби підпитували, виступи один одного, у деяких моментах дискутували. Екскурс по історії про Соборність України від сивої давнини поступово дійшов до сучасних днів.

Узагальнивши все інформаційне підґрунтя, можна зазначити, що ідея української соборності, як державно-політичної, громадянсько – територіальної, етнокультурної і економічної єдності утвердилася вже на початку XX ст., як природне одвічне прагнення українського народу жити під єдиним державним прапором, в єдиній, цілісній українській державі, а з іншого боку, як реакція на тривале чужоземне володарювання, національне гноблення, релігійну роз’єднаність, соціально-економічний гніт. Об’єднання УНР і ЗУНР мало цілком об’єктивні підстави і передумови, віковічні прагнення найширших мас українців були оформлені найвищими державними актами. На превеликий жаль, насамперед під тиском Росії і Польщі обидві ці українські держави, які об’єдналися у 1919 році, втратили свої території. Проте не лише зовнішні фактори були причиною цього, а й внутрішні чвари між різними політичними силами призвели до втрати перспективи реалізації єдиної соборної української держави.

Велика злука 22 січня 1919 року, коли на Софіївській площі в Києві було проголошено Акт Соборності українських земель,  – безсумнівно, подія, яка залишила непересічний відбиток в українській історії.  І хоча державі тоді не вдалося зберегти цілісність та незалежність, акт злуки став реальним втіленням вікової мрії українців про свою суверенну державу.

На сьогодні Соборність для нас, українців, – це не лише символічна пам’ять про об’єднання УНР та ЗУНР, а потужний механізм у щоденному протистоянні російському злу, яке хоче знищити український народ, як націю. Із 1939 року всі міфи російської пропаганди щодо Соборності України були спрямовані прямо чи опосередковано проти української ідентичності. 

Тому нині наша національна єдність, за яку вмирали покоління славетних пращурів, є нашою гордістю, надбанням, метою, символом, зброєю.

Засідання «круглого столу» вийшло дуже цікавим, бо його учасникам вдалось поєднати ґрунтовну історичну інформацію про злуку українських земель і народу з літературними знаннями, тобто як відобразили цю ідею у своїх працях кращі українські митці.

Традиційною родзинкою кожного заходу за участю Анатолія Удода є його поезія. Чільце місце в творчій скарбничці історика, краєзнавця займає тема Соборності України, як одного з головних державних свят.

Головна сила України – в єдності! З Днем Соборності, співвітчизники!

Поділитися