16 січня 2025 року Верховна Рада України ухвалила зміни до Бюджетного кодексу України, в яких підтримала позицію Асоціації міст України про збереження в бюджетах громад коштів середньострокових позик в проєкті Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень», реєстр. № 12245.
Внесений Урядом України законопроєкт №12245 містив норму про вилучення з бюджетів громад коштів заборгованості за середньостроковими позиками, та перекладання на муніципалітети заборгованості районних бюджетів.
Міські, сільські та селищні ради, експертне середовище та Асоціація міст України системно наполягали на тому, що заборгованість за середньостроковими позиками та безвідсотковими позичками, наданими місцевим бюджетам у 2009–2014 роках в обсязі 9 млрд гривень має бути списана, за аналогією списання безнадійної дебіторської заборгованості, а норму погашення заборгованості за рахунок бюджетів громад потрібно вилучити із законопроєкту №12245.
Оскільки, зазначена заборгованість склалася у 2009-2014 роках не з вини органів місцевого самоврядування, а через неправильне планування Міністерством фінансів України видатків з делегованих повноважень. Зазначені позики надавались органам місцевого самоврядування у зв’язку із невиконанням розрахованих Міністерством фінансів України показників закріплених доходів. Територіальні громади не мали жодного відношення до причин її утворення.
Фактично органи місцевого самоврядування були змушені для виправлення прорахунків Мінфіна в плануванні дохідної бази місцевих бюджетів отримувати зазначені кошти, щоб забезпечити бюджетну сферу (освіта, охорона здоров’я, соціальний захист тощо) необхідними фінансовими ресурсами та не допустити заборгованості з виплати заробітних плат, закупівлі медикаментів, придбання матеріалів, забезпечення продуктів харчування, оплати комунальних послуг тощо.
В свою чергу, заборгованість районних бюджетів не могла бути передана бюджетам територіальним громадам, оскільки:
А) громади не є правонаступниками ліквідованих районів відповідно до підпункту 3 пункту 6-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
Б) така заборгованість обліковується в органах Казначейства за певним районним бюджетом, а не за конкретно визначеними установами, які фінансувались з районних бюджетів і зараз передаються громадам.
В) норма щодо передачі боргових зобов’язань районних бюджетів громадам абзац шостий підпункту 15 пункту 6-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не вказує на обов’язковість або необхідність передачі такої заборгованості за середньостроковими позиками громадам, не містить порядку здійснення розподілу такої заборгованості.
При доопрацьовані законопроєкту № 12245 до другого читання цю позицію підтримав Комітет Верховної Ради України з питань бюджету, який врахував поправку №536 народних депутатів М. Люшняка, П. Бакунця, А. Кота про вилучення із законопроєкту несправедливого механізму списання заборгованості, за рахунок чого в бюджетах громад збережено 9 млрд грн на 2025 рік.