На території Лебединської громади зареєстрований випадок сказу серед домашнього улюбленця. 30 вересня до лікарні звернулася мешканка громади зі скаргами на контакт із котом, який потім загинув. Після обстеження тварини швидким тестом 01.10.2024 року – було підтверджене захворювання на сказ.
02.10.2024 відбулося позачергове засідання міської комісії з питань техногенно – екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій з приводу встановлення захворювання на сказ домашнього кота по вул. Волочаївська, 11.
На даному засіданні комісії вирішено:
- визначити неблагополучною на сказ та ввести карантинні обмеження на території м. Лебедин, пров. Козацький, 11. Загрозливою зоною щодо сказу тварин визначити наступні вулиці: Тетяни Комісарової, Артема Голуба, Олександра Чапаєва, Героїчна, пров. Козацький та тупик Сонячний;
- затвердити план ветеринарно – санітарних заходів по боротьбі зі сказом тварин на неблагополучній території.
Відповідно до плану на неблагополучній території було проведено:
- облік чисельності сприятливого поголів’я до сказу домашніх тварин;
- організовано подвірні обходи у зоні виникнення вогнища сказу для виявлення хворих та підозрілих на враження сказом тварин на неблагополучній території;
- усім виявленим контактним призначений курс антирабічних щеплень;
- проведено профілактичне щеплення проти сказу клінічно здорових тварин на неблагополучній території.
Сказ – це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом. Джерелом і збудником захворювання є теплокровні тварини. З-поміж свійських тварин носіями сказу часто є собаки й коти, у дикій природі – це вовки та лисиці.
Інфікуватися від хворої на сказ тварини можна через:
· укус;
· подряпину та мікроушкодження шкіри;
· потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.
Якщо людина не отримає відповідної медичної допомоги після укусу, пошкодження шкіри чи ослинення твариною, вірус уразить головний мозок, що врешті-решт призведе до смерті. Летальність після появи симптомів сказу – 100 %.
Інкубаційний період у людини зазвичай триває від 7 днів до 3 місяців. За певних умов – від 1 до 3 років. Це залежить від таких факторів як: місце, кількість і глибина укусів, кількість вірусу, що потрапив у рану, вік постраждалого.
Перші ознаки хвороби – поколювання, свербіння у місці укусу. Також можуть виникати симптоми, що нагадують грип – лихоманка, головний біль, м’язові болі, втрата апетиту, нудота і втома.
На стадії виражених неврологічних симптомів, шанси врятувати пацієнта є дуже низькими.
Звертаємо увагу, що укуси домашніх тварин (не щеплених проти сказу) несуть таку ж небезпеку, як і диких.
Профілактика сказу
Для профілактики сказу необхідно:
- регулярно вакцинувати свійських тварин;
- уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами;
- дотримуватись правил утримання тварин.
Стережіться безпритульних, а тим більше диких тварин, які не бояться самі до вас підійти.
Сказу можна повністю уникнути, якщо після укусу людина отримає необхідну медичну допомогу. Курс антирабічних щеплень призначають у разі ймовірного або наявного інфікування людини, після визначення приналежності випадків укусів до певних категорій контакту згідно з рекомендаціями ВООЗ. Самовільно припиняти лікування чи порушувати режим поведінки під час нього неприпустимо!
Перша медична допомога після укусу
Якщо вас укусила тварина негайно зверніться до лікаря!
Коли лікар недоступний, ретельно промийте рану протягом щонайменше 15 хв мильною водою, мийними засобами, дезінфектантами для обробки ран у хірургічній практиці або іншими засобами (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду), що нейтралізують вірус.
Після цього неодмінно зверніться за медичною допомогою.
Вчасне введення вакцини надзвичайно важливе, адже лікування сказу не існує.
Обов’язковому щепленню підлягають люди:
- яких покусали скажені чи підозрілі на сказ тварини безпосередньо або через одяг навіть за найменших ушкоджень шкіри;
- покусані будь-якими дикими тваринами (навіть без підозри на сказ);
- подряпані підозрілими на сказ тваринами або в разі забризкування подряпин слиною таких тварин, потрапляння її на слизові оболонки;
- які зазнали будь-якого мікроушкодження шкіри під час роботи з хворими на сказ тваринами, патологічним матеріалом або транспортування трупів тварин для дослідження.
Якщо вас укусила чи лизнула свійська, безпритульна або дика тварина, негайно зверніть ся до лікаря! Зволікання може коштувати життя!
З приводу щеплення тварин проти сказу звертатись до управління ДПСС в Сумській області, вул. Михайлівська, 74.
Лікар – епідеміолог Лебединського відділення ДУ «СОЦКПХ МОЗ» Микола ЧЕРНИЧКО