Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiіfolia L.) – небезпечний, адвентивний бур’ян з родини Айстрових, внесений до переліку карантинних бур’янів, обмежено поширених в Україні (згідно наказу від 29.11.2006 № 716 «Про затвердження Переліку регульованих шкідливих організмів» з внесеними змінами та доповненнями від 04.08.2010 та 16.07.2019), завдає значної шкоди не лише навколишньому середовищу, але й здоров’ю людини.
Від материнської рослини насіння поширюється на значні відстані. Розповсюдженню бур’яну сприяють: вітер, транспорт (колеса автомашин, тракторів і інших транспортних засобів), взуття людей, до якого насіння прилипає разом із ґрунтом. Насіння може бути занесене на нові території з вітчизняним і імпортним насіннєвим та продовольчим зерном, продуктами переробки зерна (соєвий шрот, комбікормами та ін.), відходами переробки насіння сільськогосподарських культ, із сіном, соломою, підстилкою у вантажних автомобілях, з розсадою й іншим матеріалом.
A. artemisiifolia проявляє високу екологічну пристосованість до нових умов існування. Потрапивши на нові території, вона натуралізується в місцеву флору, витісняє аборигенні види, що призводить до суттєвих змін у фітоценозах. Засмічує польові культури, сади, городи, узбіччя доріг, луки та пасовища, пустирі, залізничні насипи, та інші необроблювані землі.
Амброзія полинолиста, розвиваючи потужну надземну масу і кореневу систему, спричиняє пригніченню культурних рослин. Найчастіше потерпають від неї ярі зернові й просапні культури (ячмінь, пшениця, кукурудза, буряк, овочеві, баштанні культури тощо). Погіршує якісні показники зерна. Призводить до різкого зниження кормових якостей сіна. Зерно озимої пшениці, вирощене на забур’яненому амброзією полі, втрачає вміст білка на 0,5%, а скловидність — на 1%. Спричиняє виснаження та зневоднення ґрунту адже утворення однієї тонни сухої речовини амброзія полинолиста споживає 15,5 кг азоту і 1,5 кг фосфору, а також використовує близько 950 т води. На луках та пасовищах бур’ян витісняє злаково-бобові трави, а наявність у її зеленій масі до 0,15% гіркої ефірної олії робить рослини амброзії токсичними, що призводить до масових отруєнь тварин. Знижує якість молока – воно набуває неприємного присмаку та запаху.
A. artemisiіfolia належить до небезпечних рослин-алергенів її пилок спричинює масові алергічні захворювання, так звану «осінню пропасницю» – поліноз, що проявляється у формі риніту, кон’юнктивіту, мігрені, кропивниці, бронхоспазму, бронхіальної астми, гострого бронхіту. У хворого набрякають слизові оболонки верхні дихальних шляхів і очей, болить голова, посилюється виділення мокроти, настає задишка, сльозотеча, погіршується зір, підвищується температура, виникає слабкість, а то й втрачається працездатність.
Фітосанітарні заходи:
Для попередження завезення амброзії полинолистої проводиться ретельне інспектування об’єктів регулювання (транспортних засобів, вантажів, матеріалів). Забороняється ввозити на територію України насіння сільськогосподарських культур, яке засмічене насінням бур’яну. У разі виявлення A. artemisiifolia вантаж підлягає поверненню або очищенню.
Основним заходом боротьби є агротехнічний метод: правильне чергування культур у сівозміні, обробка ґрунту, догляд за посівами, спрямований на зниження запасів насіння бур’яну в ґрунті й запобігання повторного засмічення як ґрунту, так і врожаю сільськогосподарських культур. На землях дуже засмічених амброзією, кращим заходом по очищенню ґрунту від запасів насіння є використання чистого пару, де, за правильного обробітку, засміченість бур’яном знижується на 70-80 %.
На невеликих площах та присадибних ділянках амброзію потрібно прополювати і скошувати не менше 3-4 разів за літо. На значних площах слід застосовувати гербіциди. Хімічний метод боротьби з амброзією є найбільш дієвим. Асортимент гербіцидів, що усувають даний карантинний вид, є досить широким. Вибір препарату здійснюють у залежності від культури та фази її розвитку.
Враховуючи велику шкідливість амброзії полинолистої, як для сільського господарства, так для здоров’я людини, боротьба з нею є одним з важливих і першочергових завдань усіх землекористувачів.