Амброзія полинолиста – «зелена пожежа»

Щорічно через бур’яни господарства країни втрачають мільйони тонн зерна і багато іншої продукції рослинництва. Чільне місце серед них посідає карантинний бур’ян амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L., Asteraceae). В Україні цим небезпечним бур’яном засмічено понад 70 % ландшафтів.

Джерела зараження

Переноситься амброзія полинолиста із насіннєвим матеріалом, відходами, сіном, транспортними засобами. Крім цього, завдяки легкій масі насіння здатне переноситись водою під час злив і повеней.

Небезпечним джерелом розповсюдження амброзії є залізничний транспорт, яким перевозять на значну відстань у різні регіони гравій, пісок для ремонту колій.

Злісний бур’ян

Сьогодні цей вид амброзії став ландшафтним бур’яном. Він зустрічається на полях, городах, пасовищах, лісосмугах, біля доріг та в населених пунктах.

Амброзія полинолиста засмічує усі польові культури, особливо — просапні і зернові, а також присадибні ділянки, сади, виноградники, пасовища, луки, полезахисні смуги. Дослідженнями встановлено, що амброзія витісняє аборигенні види рослин, що, мабуть, пов’язано з високим коефіцієнтом насіннєвого розмноження і відсутністю природних ворогів.

Алерген

Амброзія належить до тих бур’янів, що завдають шкоди не тільки сільськогосподарським культурам, а й безпосередньо здоров’ю людини. У надземній частині рослини міститься 0,014% ефірних олій, кверцетин, кумарин, псилостахіїн та багато інших складних сполук. Пилок рослин має чітко виражену сентибілізуючу дію і є основною причиною виникнення полінозів у людей, схильних до алергії. Значної шкоди здоров’ю людини рослина завдає в період цвітіння. Пилок амброзії є причиною виникнення багатьох алергічних захворювань, котрі об’єднані під назвою “полліноз” від англійського слова “pollen” — пилок. Ці захворювання відомі також під назвами “сінна лихоманка”, “пилкова алергія”, “сінна астма”, “осіння пропасниця”.

Регенераційна здатність

Амброзії полинолистій властива висока регенераційна здатність. Частини рослини, що присипані вологим ґрунтом здатні утворювати додаткове коріння і добре приживлятися. У разі скошування амброзії полинолистої до утворення насіння, вона здатна давати від прикореневих частин нові паростки, які утворюють суцвіття і формують життєздатне насіння. Чим вище зрізане стебло, тим більше на ньому може утворитися додаткових пагонів.

Протидія

Боротьба з амброзією повинна бути спрямована на виснаження запасів її насіння в ґрунті і запобігання повторного засмічення. У полях сівозмін, на забур’янених амброзією ділянках доцільно впродовж двох років сіяти пшеницю озиму, яка пригнічує цей бур’ян і не дає змоги насінню визрівати. Непогані результати дає застосування у посівах зернових колосових та інших культур гербіциду 2,4 Д, а також на землях несільськогосподарського призначення гербіциду Арсенал.

Для обмеження чисельності амброзії полинолистої можна застосовувати понад 50 гербіцидів, до яких вона більш чутлива.

Карантин

Важливе значення мають карантинні заходи — ретельна перевірка насіннєвого матеріалу, особливо культур, пізніх строків збирання: люцерни, конопель, суданської трави, гречки та ін. Забороняється використовувати посівний матеріал, засмічений насінням карантинних бур’янів, а також перевозити насінне зерно без попереднього очищення. Машини і знаряддя, що використовувались при збиранні урожаю з ділянок, засмічених карантинними бур’янами, необхідно очистити і продезинфікувати, а потім вже використовувати для інших робіт. Відходи з насіння карантинних бур’янів при можливості запарюють та згодовують тваринам. Очищене насіння висівають тільки з дозволу карантинної інспекції, а після сівби встановлюють контроль за полями, де висіяне таке насіння. Урожай з цих полів підлягає детальному аналізу і тільки після цього може використовуватись за призначенням. За полями, де знищені карантинні бур’яни, встановлюється постійний нагляд, який триває впродовж двох років після ліквідації вогнища.

Поділитися